Методи виготовлення стоматологічних фрез

Гальванопластика – нанесення алмазного порошку на металеву заготовку, яка знаходиться в розчині електроліту. При проходженні електричного струму через електролітичний розчин формується матриця, на яку притягуються частинки абразивного алмазного порошку допомогою осадження сполучного металу. Формується нова композитна поверхню. Приблизно 90 % зовнішнього шару – алмазний порошок. Метод використовують для нанесення одношарових, двошарових і тришарових покриттів на стоматологічний бор.

Спікання – виробництво покриття з порошкоподібного металу з додаванням зв’язуючого компоненту та дрібнозернистого абразиву. Суміш запікається в спеціальній формі при температурі 650 ⁰С. У якості зв’язки використовується скляна шихта. Металева складова фрези для стоматології являє собою порошок міді, свинцю або срібла. Його концентрація на поверхні ріжучої частини не перевищує 50 %. По закінченню запікання інструменту надається необхідна форма.

Інструмент для лабораторних робіт

Для зуботехнічних робіт в лабораторії використовують стоматологічні фрези з монолітним абразивом. Міцний абразивний шар отримують за допомогою вакуумної дифузійної зварки. На поверхні концентрується гранично допустима кількість металевого порошку.

Такий інструмент володіє стабільними ріжучими характеристиками і збільшеним терміном служби. Щоб підвищити ріжучі властивості, на робочої частини фрези роблять гвинтові або хрестоподібні насічки. Може використовуватися технологія «торнадо». На інструменті формують канавки, по яких циркулює повітря, що забезпечує охолодження, що запобігає засмічення бору частинками зубних тканин.