Діагностика
При виникненні тривожних ознак необхідно звернутися до терапевта. Лікар проведе огляд, збере дані анамнезу і при підозрі на наявність патології направить на лікування до фтизіатра.
Діагностика вторинного туберкульозу передбачає проведення наступних заходів:
- Бесіда з пацієнтом. Фтизіатр вислуховує скарги, уточнює, чи мало місце бути первинне зараження туберкульозом. Крім того, фахівець оцінює ймовірність контакту пацієнта з носіями збудника.
- Огляд. Клінічно значущими є наступні показники: кашель, апетит, температура тіла, потовиділення, розмір лімфатичних вузлів, маса тіла (точніше, її коливання за останній час).
- Аналіз мокротиння.
- Рентгенологічне дослідження.
- Аналіз крові на виявлення антитіл до палички Коха.
На підставі результатів діагностики лікар складає найбільш ефективну схему лікування. Всі заходи проводяться в умовах стаціонару.
Консервативне лікування
Препарати підбираються виключно лікарем з урахуванням індивідуальних особливостей організму та результатів діагностики.
Лікування вторинного туберкульозу спрямована на знищення збудника і купірування симптоматики. Всі препарати поділяють на 3 групи: А, В і С.
До першої відносяться наступні медикаменти:
- «Рифампіцин».
- «Стрептоміцин».
- «Піразинамід».
- «Етамбутол».
- «Ізоніазид».
Препарати групи А вважаються основними. Іншими словами, вони найчастіше призначаються хворим. При наявності у людини ВІЛ здійснюється заміна «Рифампіцину» на «Рифабутин».
Якщо збудник стійкий до дії активних компонентів препаратів, пацієнтам показаний прийом засобів групи Ст. До них відносяться:
- «Етіонаміду».
- «Амікацин».
- «Циклосерин».
- «Капреоміцин».
У багатьох випадках лікарі призначають медикаменти групи С. Вони відносяться до фторхінолонів. Приклади засобів: «Левофлоксацин», «Офлоксацин».
У важких випадках показаний прийом бактеріостатичних препаратів. Як правило, лікарі призначають «Теризидон» і «Етіонаміду». Іноді в схему лікування включають і кошти з недоведеною активністю. До них відносяться: «Лінезолід», «Кларитроміцин», «Амоксиклав».
Стосовно схеми лікування. Перші 5 місяців пацієнтам призначається 2 або 3 препарату з основної групи. При наявності резистентності палички Коха все добові дозування показано випивати за 1 прийом. Так можна домогтися максимальної концентрації активних компонентів у крові. Ця ж схема лікування призначається пацієнтам, з якої-небудь причини прервавшим терапію раніше.
Існують і комбіновані протитуберкульозні препарати. На практиці застосовуються наступні медикаменти: «Рифинаг», «Римкур», «Фтизоэтам», «Протиокомб». Дані засоби містять від 4 до 5 активних речовин. Головний недолік комбінованих препаратів – значний список побічних ефектів.