Наукові докази існування такої тяги

Документально зафіксовано один цікавий експеримент. Фахівці навчального закладу Charite зібрали навчальну групу з 20 чоловік, яким протягом певного часу показували електронні знімки улюблених віртуальних розваг. Вони реагували так само, як алкоголіки чи наркомани зі стажем при вигляді коханої дози.

Університет Nottingham Trent University має в своєму арсеналі схоже дослідження з більш широкою аудиторією, що налічує 7000 осіб. 12% людей відповідали всім вимогам ігроманів, 19% з них, що є за сумісництвом користувачами соціальної мережі Facebook, виявили в собі ознаки сильної тяги до ігор.

Але поряд з прихильниками цієї теорії існують її противники. Деякі вчені думають, що критерії, за якими шукають одержимих комп’ютерним світом, завищують показники поширеності цієї залежності. Як доказ, вони наводять той факт, що симптоми ігровий одержимості дуже сильно нагадують наркоманів або лудоманів, але аж ніяк не людей, шалено захоплених комп’ютерними іграми. Тобто можна зробити висновок, що мова йде про хвороби.

Хоч залежність від ігор не визнана самостійним захворюванням, десятки лікарів підтверджують той факт, що надмірне захоплення віртуальним світом може бути небезпечним для будь-якої людини. В малолітньому віці воно може перерости в розумову чи фізичну неповноцінність, наділяти зайвими комплексами, а більш дорослих людей позбавити особистого життя, поставити хрест на кар’єрі і наділити сформувалася натуру зайвої агресивністю. Тому від близького кола потенційного ігромана залежить його подальше одужання, а в більш важких випадках рекомендована допомога фахівців.