Захворювання чи ні?

Ні в одному офіційному документі не міститься інформація про визнання ігрової залежності цим захворюванням. Навіть міжнародна класифікація захворювань не приймає такої назви. Але такі спроби робилися неодноразово.

Починаючи з 2007 року Американська асоціація лікарів досліджувала симптоми ігрової залежності. Після всіх експериментів та аналізів лікарі вирішили, що залежність не є самостійним захворюванням. Для більш конкретного вирішення питання необхідні додаткові аналізи, але отримані на даний момент результати не дають вагомих причин вважати ігроманію психологічним захворюванням. Хоча багато експертів вважають, що це необхідно.

На сьогоднішній день ведуться суперечки про те, чи визнавати це явище окремим захворюванням і думати про те, як лікувати залежність від ігор, або не витрачати час даремно, а починати усувати депресію і синдром дефіциту уваги, які призводять до таких наслідків.

Як в інших країнах намагаються боротися з проблемою

Незважаючи на спірне думку щодо ігрової залежності, на території багатьох країн існують спеціальні установи, що допомагають вилікувати або провести спеціальну профілактику при наявності перших симптомів.

Реабілітаційний англійська центр Broadway Lodge відкрив нове відділення з вузькою спеціалізацією, що працює тільки з ігроманами. Їх клієнти різного віку, починаючи від дітей і закінчуючи людьми похилого віку. Корейське міністерство культури підтримало цей напрямок, оголосивши про початок роботи програми Nighttime Shutdown, спрямованої на боротьбу з явищем ігрової залежності. Її дія базується на контролі за часом, яке проводять геймери різних рівнів у своїх комп’ютерів. Якщо хакер молодше 19 років, на 6 годин в день йому будуть закривати доступ до всіх ігор. У інших користувачів, які зловживають ігровими процесами, поступово погіршується швидкість інтернету, роблячи неможливим подальше участь у них як мінімум до кінця поточної доби.

У 2007 році на території Китаю побудували дитячий реабілітаційний табір. Його співробітники збирали малолітніх ігроманів з усієї країни, і 10 днів з ними працював психолог. Не менш популярний спосіб боротьби – впровадження в багато ігор контролюючої програми, яка негативно впливає на віртуальний персонаж, якщо гра триває довше трьох годин. Міністерство В’єтнаму планує введення спеціальних обмежень – інтернет-провайдери і власники ігрових закладів повинні не допускати гравців до скоєння віртуальних дій від 22 годин вечора до 8 ранку. Представники міністерства заспокоюють суспільство, переконуючи що всі дії спрямовані на поліпшення морального обличчя молодого покоління. Соціум обнадіяли, що скоро не доведеться думати про залежність від ігор і що робити, якщо така біда торкнулася членів сім’ї.