Гнійний панкреатит – це одна з найбільш небезпечних форм гострого запалення підшлункової залози. Без лікування така патологія нерідко призводить до летального результату. Це досить часте захворювання, поширеності воно стоїть на третьому місці після апендициту та холециститу. Як розпізнати цю небезпечну хворобу? І чи можна вилікуватися без операції? На ці питання ми відповімо в статті.

Опис патології

Гнійний панкреатит – це запальний процес у тканинах підшлункової залози, що супроводжується розлитим нагноєнням, набряком і відмиранням клітин. В органі утворюються множинні абсцеси і ділянки некрозу. Порушується структура і ферментативна функція залози.

Гнійно-некротичний панкреатит швидко розвивається і прогресує. Відмирання клітин супроводжується подразненням рецепторів органу, що призводить до вираженого больового синдрому. Внаслідок порушення функції залози виникають диспепсичні явища. Відбувається інтоксикація організму продуктами розпаду некротизованих тканин і надлишком ферментів. Це може призвести до коми та летального результату.

Причини

Лікарі встановили, що гнійний панкреатит виникає під впливом наступних факторів:

Інфекції. Бактерії дуже рідко проникають в підшлункову залозу із зовнішнього середовища. Найчастіше хвороботворні мікроорганізми заносяться в орган з током крові або лімфи з інших вогнищ запалення. Але одного лише проникнення бактерій недостатньо для розвитку гнійного запалення. Захворювання виникає в тому випадку, якщо в залозі створюються сприятливі умови для розмноження збудників.

Порушення цілісності тканин залози. Гнійний процес виникає в тому випадку, якщо у пацієнта вже є патологічні зміни в органі.

Дана патологія розвивається як одне з гнійних ускладнень гострого панкреатиту. Спочатку у пацієнта запалюються тканини органу. При їх інфікуванні в залозі утворюються абсцеси.

Причиною запалення тканин підшлункової залози можуть стати наступні патології і шкідливі звички пацієнта:

• хронічний холецистит;
• камені у жовчному міхурі;
• порушення гормонального фону;
• травми живота;
• зловживання алкоголем;
• надлишок гострих і жирних страв у раціоні;
• безконтрольний прийом ліків.

Перераховані вище фактори сприяють порушення ферментативної функції залози, що в подальшому призводить до її запалення і некротизації. При відсутності лікування уражені тканини інфікуються і починається гнійний процес.

Патогенез

Розглянемо механізм розвитку панкреатиту з гнійним ускладненням. Під впливом різних несприятливих факторів спочатку виникає дисфункція підшлункової залози. У нормі цей орган продукує травні ферменти, які стають активними лише при попаданні в кишечник. Якщо ж ці речовини активуються раніше часу, то вони агресивно впливають на залозу і руйнують її тканини. Виникає запальний процес з утворенням ділянок некрозу.

Найчастіше надмірна активність ферментів відмічається у пацієнтів, що зловживають алкоголем. Також причиною порушення функції залози можуть стати хвороби жовчного міхура, травми живота і зловживання лікарськими препаратами.

Якщо запалені і некротизовані тканини інфікуються, то в залозі утворюються абсцеси. Гнійні ускладнення гострого панкреатиту частіше усього виникають через 10 – 12 днів після початку захворювання.

Симптоматика

На початку хвороби у пацієнта виникають наступні ознаки запального процесу в підшлунковій залозі:

Больовий синдром. З’являються сильні нестерпні болі зліва і справа під ребрами. Вони носять оперізувальний характер і віддають в плечі, лопатки і поперек. Больовий синдром може бути настільки інтенсивним, що у пацієнта настає втрата свідомості.

Відсутністю апетиту. Внаслідок порушення ферментативної функції хворий відчуває відразу до їжі.

Блювота. У пацієнта утворюється дефіцит ферментів в кишечнику і їх надлишок в підшлунковій залозі. Внаслідок цього виникає блювота після їжі, яка не приносить полегшення. Блювотні маси нерідко містять домішка жовчі.

Діарея. Через порушення травлення у кишечнику стілець стає частим і рідким.

Згодом з’являються симптоми загальної інтоксикації організму. Це говорить про приєднання бактеріальної інфекції і утворення абсцесів у підшлунковій залозі. Гнійний панкреатит характеризується наступними проявами:

• лихоманкою (до +39 градусів);
• прискореним диханням;
• ломота у всьому тілі;
• ознобом;
• падінням артеріального тиску;
• тахікардією.

Шкірні покриви стають блідими і вологими. У деяких випадках животі з’являються великі плями фіолетового кольору.

Якщо вчасно не надати допомогу пацієнту, то його самопочуття стрімко погіршується. Токсини вражають центральну нервову систему. У хворого виникає сплутаність свідомості, загальмованість або перезбудження. Такий стан вкрай небезпечно, воно може закінчитися комою і смертю пацієнта.

Наслідки

При гнійному панкреатиті інфекційно-запальний процес може поширюватися з підшлункової залози на інші органи. Це призводить до виникнення небезпечних патологій:

• перитоніту;
• абсцесів печінки і очеревини;
• гнійного паранефриту;
• заочеревинної флегмоні;
• важкої пневмонії з утворенням абсцесів в легенях;
• гнійного плевриту.

Якщо при гострому панкреатиті стан хворого не покращується протягом 4 тижнів, то в половині випадків виникає сепсис. Це небезпечний для життя стан, при якому в крові постійно циркулюють бактерії і їх токсини.

Перша допомога

При гнійному панкреатиті пацієнту необхідна екстрена госпіталізація в стаціонар. Тому під час больового нападу необхідно якомога швидше викликати бригаду швидкої допомоги. До приїзду лікарів необхідно вжити наступні заходи:

Пацієнтові слід перебувати в сидячому положенні з трохи нахиленим вперед тулубом. У такій позі біль трохи вщухає.

Хворому необхідно відмовитися від прийому їжі. Можна тільки пити негазовану воду малими порціями.

При нападі панкреатиту рекомендується дихати поверхнево. Глибокі вдихи посилюють біль.

Ні в якому разі не можна промивати шлунок і прикладати холод до живота. Це може тільки погіршити стан хворого.

Пацієнту заборонено давати анальгетики та ферментні препарати. Для полегшення болю можна приймати тільки спазмолітики (“Нош-пу” або “Папаверин”).

Подальшу допомогу хворому надають лікарі. Пацієнта терміново госпіталізують в стаціонар, де проводять обстеження і терапію.

Далі ми докладно розглянемо діагностику та лікування гнійних ускладнень гострого панкреатиту.

Обстеження

Необхідно диференціювати гнійну форму панкреатиту від інших гастроентерологічних патологій. З цією метою в стаціонарі проводять такі обстеження:

Біохімічний тест крові. Ознакою гнійного запалення в підшлунковій залозі є різке зростання концентрації амілаза і ліпази. Також збільшуються показники глюкози і знижується рівень загального білка.

Аналіз сечі на біохімічні показники. При панкреатиті показник діастаза значно перевищує норму.

УЗД. При гнійному панкреатиті підшлункова залоза збільшена, а її структура неоднорідна. У заочеревинної області відзначається скупчення рідини.

МРТ. Томографія показує наявність гнійно-некротичних ділянок в залозі.

Лапароскопію. Це найбільш достовірний спосіб діагностики патології. Процедура є інвазивної та її проводять під анестезією. В області живота роблять кілька невеликих розрізів. Через них вводять зонди і оглядають залозу з допомогою спеціального приладу. Лапароскопічне обстеження показує наявність некротичних плям і абсцесів в залозі, а також скупчення ексудату.

Консервативна терапія

Медикаментозне лікування гнійного панкреатиту ефективно лише на початковому етапі, коли в органі ще не відбулися серйозні деструктивні зміни. При надходженні в стаціонар пацієнту ставлять крапельниці зі спазмолітиками і знеболюючими ліками:

• “Нтш-співай”.
• “Баралгіном”.
• “Папаверином”.

При тяжкому больовому синдромі проводять новокаїнові блокади, а при зневодненні і інтоксикації – крапельно вводять препарат “Реополіглюкін”.

Після купірування болю і поліпшення стану хворого проводять антибактеріальну терапію. Це необхідно для боротьби з інфекцією і гнійним запаленням. Призначають такі групи антибіотиків:

• пеніциліни: “Амоксиклав”, “Сульбактам”, “Флемоксин Солютаб”;
• макроліди: “Кларитроміцин”, “Азитроміцин”;
• цефалоспорини: “Цефтріаксон”, “Цефаперазон”;
• фторхінолони: “Гатифлоксацин”, “Моксифлоксацин”;
• карбапенемы: “Эртапенем”, “Меропенем”.

Для зниження секреції панкреатичних ферментів використовують наступні препарати:

• “Альмагель”.
• “Циметидин”.
• “Ранисан”.

Лікарі рекомендують також вживати лужні мінеральні води без газу. Це допомагає зменшити агресивний вплив ферментів на тканини залози.

Дієта

Одного тільки медикаментозного лікування недостатньо для позбавлення від гнійного панкреатиту. Пацієнту необхідно суворо дотримуватися спеціальної дієти. При такому серйозному захворюванні будь-яке відхилення від правил харчування надзвичайно небезпечно. Вживання заборонених продуктів може привести до різкого погіршення самопочуття і розвитку ускладнень.

У перші 3-5 днів хвороби пацієнту необхідний повний голод. До купірування гострих проявів гнійного запалення слід повністю утримуватися від їжі. Надалі поступово раціон хворого розширюють:

На другу добу. Допускається прийом лужних вод без газу. Мінералку необхідно пити у великих кількостях (не менше 2 л на добу).

3-5 день. В меню вводять рідкі каші.

5-6 день. Пацієнту дозволяється вживати легкі супи на овочевому бульйоні, нежирну рибу, приготовану на пару, кефір і неміцний чай. Їжа повинна бути кімнатної температури. Їжа подається в подрібненому або протертому вигляді.

Через тиждень після початку хвороби пацієнта переводять на стіл №5. Це дієта для хворих з хронічним панкреатитом. Вона передбачає відмову від жирних, смажених і гострих страв, а також від овочів, багатих клітковиною і вуглеводами. Хворим категорично забороняється вживання алкогольних напоїв навіть у малій кількості.

Хірургічні методи

Якщо гострий гнійний панкреатит протікає у важкій і запущеній формі, то пацієнту необхідна термінова операція. Показаннями до хірургічного лікування є наступні патологічні зміни:

• необоротне велике руйнування структури органу;
• множинні абсцеси;
• важка інтоксикація організму;
• крововиливи в тканині залози.

Операція протипоказана в тому випадку, якщо пацієнт перебуває у шоковому стані.

У ході хірургічного втручання лікар видаляє абсцеси і некротичні ділянки залози. В даний час таку операцію намагаються робити ендоскопічним способом, через невеликий розріз.

Нерідко у пацієнтів одночасно діагностується гнійний холецистит. У цьому випадку В ході операції видаляють або жовчний міхур дренують.

Прогноз

Наскільки небезпечний для життя гнійний панкреатит? Летальний результат при даній патології відзначається у 20-25% випадків. Причиною смерті найчастіше стає інтоксикація організму ферментами і продуктами розпаду некротизованих тканин. Отруєння токсичними елементами призводить до шокового стану.

Причиною загибелі пацієнта можуть стати і септичні ускладнення. Прогноз значно погіршується, якщо у хворого з’являються вторинні гнійні вогнища в інших органах. Поширення інфекції по організму дуже швидко призводить до зараження крові.

Ризик летального результату зростає вдвічі, якщо пацієнт не дотримується рекомендацій лікаря. Висока смертність від ускладнень панкреатиту відзначається серед хворих з хронічним алкоголізмом.

На ранній стадії гнійне запалення підшлункової залози піддається лікуванню. Після виписки із стаціонару пацієнту необхідно протягом 1 року перебувати під диспансерним наглядом. Дієту слід дотримуватися не менше 6 місяців.

Профілактика

Щоб уникнути гнійного запалення підшлункової залози необхідно дотримувати наступні правила:

Відмовитися від прийому спиртних напоїв.

Не зловживати гострими і жирними стравами.

Вчасно виліковувати хвороби жовчного міхура.

Всі лікарські препарати приймати лише за призначенням лікаря.

Берегти черевну порожнину від травм.

При появі оперізують болю в животі терміново відвідати гастроентеролога.

Ці заходи допоможуть запобігти виникненню небезпечної і важкої хвороби.