Зовнішнє використання: особливості

Якщо є глибокий рановий процес, є нагноєння, основний діагноз – остеомієліт, необхідно використовувати препарат у концентрації 0,5-1%. Відноситься до хіноксаліновим похідним (групи антибіотиків) «Диоксидин» застосовують для обробки ранових процесів на стопах, кистях пацієнтів. Розчин використовують для підготовки ванночки. Альтернатива – обробка рани препаратом допомогою введення лікарського засобу безпосередньо в порожнину рани на третину-чверть години. Заключний етап процедури – накладення пов’язки. Для цього використовують однопроцентний розчин медикаменту.

Концентрація 0,1-0,5% допускає застосування лікарського засобу в якості профілактичного заходу, якщо пацієнт переніс хірургічне втручання. У разі доброї сприйнятливості засобу організмом лікування при наявності показань передбачає проведення процедур щодня. Тривалість його може досягати півтора місяців. Це практикується у разі остеомієліту.

Внутрішньопорожнинне застосування

Не допускається використання препарату для дітей. Застосування «Діоксидину» всередину порожнин можливо тільки в стаціонарних умовах. В область нагноєння вводять 10-50 мл препарату. Конкретний обсяг визначають, виходячи з величини порожнини. Використовують однопроцентний розчин. Для введення застосовують катетер, шприц або дренажну трубку. Максимально в добу можна ввести в порожнину не більше 70 мл однопроцентного розчину. Зазвичай засобом користуються разово щодоби. У деяких випадках добовий об’єм ділять на дві порції. Якщо переносимість хороша, до того є свідчення, засіб вводять щодоби впродовж трьох або більше тижнів. Якщо виникає потреба в повторному застосуванні, між курсами роблять паузу від одного до півтора місяців.