Антимікробні препарати, включені до групи резерву, що застосовуються в лікарській практиці
Нижче наведено невеликий перелік антибіотиків резерву.
«Тетрациклін» призначається у поодиноких випадках, так як до нього досить швидко розвивається стійкість мікробів. Тому він і належить до групи резерву і показаний, коли інші антибіотики неефективні. Фармацевтичною промисловістю випускаються і зовнішні, і внутрішні лікарські форми «Еритроміцину». Застосовують його при патологічних станах, викликаних стафілококом.
«Левоміцетин» відноситься до резервних засобів у зв’язку з серйозними небажаними реакціями – гранулоцитопенией, ретикулоцитопенией, апластичною анемією, що закінчується летальним результатом. Таким чином, прийом цього антибіотика вимагає регулярного контролю за станом кровотворної системи. Для зменшення негативного впливу його призначають на короткий курс терапії. Повторний прийом «Левоміцетину» не рекомендується. Застосовується він для лікування черевного тифу, бруцельозу і тільки при неефективному лікуванні іншими антибактеріальними препаратами.
«Гентаміцин», «Мономіцин», «Канаміцин», «Неоміцин» – препарати аміноглікозидної групи, що володіють сильною токсичністю. Їх прийом здійснюється під суворим контролем лікаря і при виключення протипоказань до використання у кожного конкретного індивіда. Найбільш часто для боротьби з гнійною інфекцією призначають «Гентаміцин». Медикамент «Мономіцин дозволений тільки для лікування шкірного лейшманіозу.
Найбільш часто для боротьби з гнійною інфекцією призначають «Гентаміцин». Медикамент «Мономіцин дозволений тільки для лікування шкірного лейшманіозу.