Антибіотики резерву та їх застосування

Антибіотики резерву: список

До антибіотиків, включених до групи резерву, належать такі препарати. Вони застосовуються тільки в умовах стаціонару:

  • «Амікацин»;
  • «Цефтазидим»;
  • «Ципрофлоксацин»;
  • «Цефепім»;
  • «Іміпенем»;
  • «Миропенем»;
  • «Ванкоміцин»;
  • «Рифампіцин»;
  • «Амфотерицин B».

Антибіотики, що застосовуються для лікування циститу

Препаратами вибору для лікування цього захворювання є фторхінолони наступних поколінь:

  • третього – «Спарфлоксацин», «Левофлоксацин»;
  • четвертого – «Моксифлоксацин».

Ці ліки мають високу проникаючу здатність і створюють в тканинах досить велику концентрацію. Застосовують їх раз на добу, так як фторхінолонові антибактеріальні засоби мають тривалий період напіввиведення. Призначають медикаменти в максимально допустимої добової дози. Зважаючи на широке розповсюдження в амбулаторній практиці фторхінолонів, спостерігається зростання резистентності до них збудників сечової інфекції.

Дивіться також:  Антибіотик в суспензії для дітей: список препаратів

При наявних протипоказання до прийому антибіотиків цієї групи або отримання даних про резистентності доктор коригує лікування і рекомендує препарати другого ряду з групи макролідів або тетрациклінів, тобто антибіотиків резерву. При циститі у лікарняних умовах тривалість курсового лікування становить від десяти до чотирнадцяти днів. В деяких випадках з групи резерву призначають «Меропенем», що відноситься до карбапенемів. Результат терапії оцінюють по бактеріологічному посіву урини, а також нормалізації рівня білих кров’яних тілець в сечі.