Терапія захворювання

Етіотропна терапія патологічного процесу заснована на використанні виборчих інгібіторів вироблення вірусної ДНК, наприклад, ацикловіру. Таке лікування ефективне в початкових стадіях хвороби. Препарат «Ацикловір» при цьому призначається внутрішньовенно краплинно, в добовій дозі 15-30 мг/кг, яку ділять на три введення з перервою у 8 годин. Одноразову дозу розводять в ізотонічному розчині. При призначенні таблетованих форм цього засобу разова доза становить 800 мг 5 разів на добу, протягом 5 днів.

Не завжди вдається провести швидко лікування оперізувального герпесу медикаментами. Патогенетична терапія грунтується на прийомі дипіридамолу, якої сповільнює процеси агрегації тромбоцитів. Курс лікування даним медикаментозним речовиною повинен становити не менше 5-7 днів. З метою дегідратації призначається фуросемід. Для активізації імуногенезу рекомендовано гомологичного застосування імуноглобуліну (за допомогою внутрішньом’язового введення).

Симптоматична терапія даного захворювання призначається індивідуально, і це залежить від тяжкості його перебігу. Для цього використовують анальгетики, знеболювальні та жарознижувальні препарати, при розладах сну – снодійні і седативні препарати, в деяких випадках – антидепресанти. Якщо ознаки інтоксикації виражені яскраво, проводиться дезінтоксикаційне лікування з форсованим діурезом.

Місцево висипання обробляються розчином брильянтової зелені, а в період утворення кірочок – дерматоловой маззю. При приєднанні вторинної бактеріальної інфекції призначається курс антибіотикотерапії. Чим лікують оперізувальний герпес, розповість лікар.