Рекомендації до використання
З інструкції по застосуванню до “Везикару” відомо, що з особливою обережністю препарат призначають хворим з певними супутніми захворюваннями, серед яких:
Обструкція вихідного отвору сечового міхура (патологічний стан, при якому відбувається порушення відтоку сечі).
Обструктивні захворювання травного тракту (включаючи застій їжі в шлунку).
Сповільнена моторика травного тракту.
Грижа стравохідного отвору діафрагми.
Гастроэзофагальный рефлюкс (закидання шлункового (шлунково-кишкового) вмісту в просвіт стравоходу).
Автономна нейропатія (розлади нервової системи, пов’язані з ураженням при діабеті малих кровоносних судин).
Гіпокаліємія (стан людини, що характеризується зниженим вмістом калію в крові).
Під час терапії “Везикаром” необхідно звертати увагу на наступні нюанси:
Перед лікуванням потрібно переконатися у відсутності інших причин, які провокують мимовільне сечовипускання.
При виявленні інфекційних процесів сечостатевих шляхів потрібно антибіотикотерапія.
Немає необхідності коригування доз для пацієнтів пенсійного віку.
До 18 років препарат протипоказаний.
Після терапії “Везикаром” необхідно зробити тижневу перерву, перш ніж вживати препарати групи М-холіноблокаторів.
Ліки може спровокувати порушення зорової здатності чітко розрізняти предмети, втома, тому слід дотримуватися обережності під час терапії людям, діяльність яких потребує підвищеної уваги.
Сторінка:
1 2 3 4 5 6 7 8
