Ознаки хвороби другого ступеня

Якщо при першій мірі еутиреоїдного зоба щитовидної залози симптоми виражаються лише у загальному самопочутті та зміни в організмі, то при другій приєднуються механічні ознаки патології. Заліза сильно розростається і починає здавлювати стравохід. Пацієнт скаржиться на відчуття комку в горлі, яке не проходить і призводить до збоїв у ковтанні. У процес втягуються також і органи дихання, зокрема трахея. В результаті з’являються:

• характерний осиплий голос;
• частий безперервний кашель;
• утруднене дихання, яке прогресує по мірі розвитку захворювання;
• напади задухи.

Також з’являється хворобливість горла, бо вузли на щитовидній залозі швидко розростаються. При цьому вони починають запалюватися, що загрожує крововиливами. При відсутності вузлів пальпація зазвичай не буває болючою.

Якщо эутиреоидный зоб щитовидної залози протікає з утворенням вузлів, то їх видно при огляді й виглядають як шишки на шиї. Також може бути поставлений діагноз “змішаний зоб”, коли розмір органу значно збільшений і при цьому є ділянки набухання.

Методи діагностики

Щоб поставити діагноз, лікар-ендокринолог проведе наступні маніпуляції:

• Пальпація ураженого органу. Таким чином, лікар зможе оцінити ступінь проблеми, зрозуміти, яке реальне збільшення залози. Може бути місцеве, стосується тільки окремі її ділянок, і загальне, що зачіпає весь орган в цілому.
• Після пальцевого обстеження та отриманих даних пацієнт отримує направлення на УЗД. В результаті можна отримати більш точну візуалізацію виявленої патології. Діагноз за МКХ-10 “дифузний эутиреоидный зоб” ставиться при виявленні збільшення органу у чоловіків до 25 мм і у жінок до 18 мм. Якщо ж виявлено освіти, навіть менше 1 см в окружності, то ставиться діагноз “багатовузловий” або “вузловий зоб”, в залежності від їх кількості.
• Якщо дані УЗД показали наявність утворень більше 1 см в окружності, а також при встановленому дифузному зобі будь-яких вузлів, то призначається тонкоголкова аспіраційна біопсія. Така маніпуляція необхідна для виключення ракової природи захворювання.

Іноді може бути показана сцинтиграфія. Процедура важлива для постановки точного діагнозу, але не завжди є обов’язковою. З її допомогою можливо визначити характер патології.

Процедура полягає в наступному:

• внутрішньовенно водять ізотоп йоду;
• при рівномірному його розподілі ставиться дифузне збільшення щитовидної залози;
• якщо ж виявляються холодні, гарячі або теплі ділянки, то це вказує на вузлові утворення;
• якщо вузол проявляє надмірну активність, то зона гаряча (лікування потрібно негайно);
• теплий вузол свідчить про оптимальну гормональної активності і характеризує наявність вузлового еутиреоїдного зоба.

Також можуть використовуватися лабораторні методи дослідження крові. Якщо показники гормонів в нормі і є збільшення вироблення тиреоглобулина, то це показує на нестачу йоду. Додатково використовується рентгенографія і томографія при підозрі на зоб другого ступеня.