Форми гормонального ожиріння

Сучасна медицина виділяє декілька форм гіпоталамічного ожиріння. В залежності від них розрізняються симптоми та методи терапії. Наприклад, той препарат, що ідеальний для лікування адипозогенитальной дистрофії, буде абсолютно марний при іншій формі захворювання. Ожиріння, як правило, зникає після призначення відповідного препарату і регулярного прийому пацієнтом. Паралельно з курсом лікування треба дотримуватися здорового способу життя і стежити за калорійністю їжі.

Отже, існують наступні форми гіпоталамічного ожиріння:

• хвороба за типом адипозогенитальной дистрофії;
• хвороба Барракер;
• хвороба Іценко-Кушинга;
• змішана форма ожиріння через порушення функціонування гіпоталамуса.

Хвороба за типом адипозогенитальной дистрофії

Ця форма захворювання, як правило, розвивається після черепно-мозкової травми. Багато пацієнтів пускають на самоплив своє здоров’я і не проводять необхідні дослідження після ЧМТ. Після сильної травми можуть початися проблеми із зайвою вагою, може посилитися апетит, постійно змінюватися настрій, когнітивні функції можуть значно погіршитися.

Для адипозогенитальной дистрофії характерні наступні симптоми:

• огрядність;
• надлишкова або недостатня вироблення гормонів щитовидної залози;
• порушення вироблення гормонів гіпофіза;
• відставання розвитку статевого апарату.