Які можуть бути ускладнення

Поширення інфекційно-запального процесу в нижні дихальної шляху призводить до розвитку пневмонії або бронхіту. Запалення легенів може носити затяжний характер, до нього нерідко приєднується бронхіоліт. Причому подібні ускладнення частіше виникають у дітей, ніж у дорослих. Лікування ларинготрахеїту дозволяє швидко купірувати симптоми і не допустити ознак загальної інтоксикації організму.

На гострій стадії захворювання через скупчення мокротиння в гортанних просвітах може виникнути рефлекторний м’язовий спазм. Помилковий круп частіше діагностується у малюків у віці від трьох місяців до трьох років, але в деяких випадках розвивається і у дорослих. При аномалії розвитку трахеї даний синдром може представляти серйозну небезпеку, так як характеризується вираженою асфіксією.

На тлі постійного роздратування слизової, затяжного кашлю та хронічного запального процесу при катаральному ларинготрахеїті у дорослих іноді розвиваються доброякісні пухлини верхніх дихальних шляхів. Що стосується гіпертрофічної форми хвороби, то її відносять до передракових станів, здатним призвести до злоякісного переродження клітин.

Обстеження пацієнта

Перш ніж почати лікування ларинготрахеїту у дорослих, лікар повинен переконатися в правильності діагнозу. Для підтвердження ларинготрахеїту лікар уважно вислуховує скарги пацієнта, вивчає його анамнез. За результатами огляду, перкусії та аускультації легенів хворому призначають лабораторні та інструментальні дослідження.

Визначити форму ларинготрахеїту допомагає микроларингоскопия – процедура, під час якої лікар може провести біопсію. Щоб виявити тип інфекції, хворому призначають бактеріологічний посів мокротиння, мазки із зіву на ПЛР. Якщо за результатами аналізу виявляється туберкульозна паличка, пацієнта направляють до фтизіатра, якщо бліда трепонема, хламідіоз, мікоплазмоз – до венеролога.

Хворим, які страждають уповільненим хронічним ларинготрахеитом, рекомендується консультація онколога, особливо при наявності гіпертрофічних змін. Для уточнення природи захворювання проводять фронтальну комп’ютерну томографію гортані і здійснюють забір біоматеріалу. З метою виключення і диференціації бронхолегеневих захворювань призначається флюорографія. При підозрі на ларинготрахеїт в першу чергу виключають наявність стороннього тіла в дихальних шляхах, пневмонію, папіломатоз, онкологію, бронхіальну астму, заглотковий абсцес.