Коротко за типами

Отже, нейроциркуляторна дистонія за гіпертонічним типом – це симпатикотонія:

• підвищений тиск;
• перебої і тахікардія;
• фізичне навантаження викликає цефалгії і запаморочення;
• температура субфебрильна;
• схильність до закрепів;
• при плачі немає сліз;
• чітка метеозалежність.

Нейроциркуляторна дистонія за гіпотонічним типом – ваготонія:

• знижений тиск;
• кардіалгії;
• рідкісний м’який пульс;
• цефалгия як відповідна реакція на будь-який подразник;
• запаморочення;
• реагування на погоду;
• температура тіла знижена і відчуття мерзлякуватості постійно;
• проноси;
• задишка;
• гіпергідроз, виникає дуже легко;
• синюшність стоп і кистей, шкіра бліда, з мармуровим малюнком; перманентна втома;
• зниження працездатності.

Нейроциркуляторна дистонія за змішаним типом:

• чергування преобладаний відділів ВНС;
• варіабельність тиску;
• кардіалгії і завмирання серця;
• коливання температури тіла;
• нестабільність стільця;
• схильність до непритомності;
• головні болі.

Нейроциркуляторна дистонія – що це за хвороба в клініці? Симптоми залежать від типу, але і, як видно, є багато загальних проявів. НЦД нагадує невроз по своїм проявам:

• тремор, внутрішню напругу тіла;
• пітливість і тривога;
• задуха і ком у горлі;
• змішаний дермографізм;
• дратівливість і стомлюваність;
• тонус емоцій знижений;
• є когнітивні розлади і безсоння.

Все це можна віднести до проявів астенічного синдрому.

До речі, 100 % хворих мають кардіалгії. У їх виникненні при НЦД грає роль коронароспазм і електролітні порушення (гіпокаліємії). Відзначено, що НЦД частіше розвивається у людей тривожних, невпевнених у собі, незадоволених станом свого здоров’я і схильних обвинувачувати в цьому лікарів. Вони дуже люблять лікуватися.