Що роблять?

Операція стентування судин серця передбачає проколювання судинної стінки хворий області. Сюди поміщають катетер, в який вбудований балон. В зоні порушеного струму крові балон надувають, нагнітаючи всередину спеціальна речовина, безпечне для людини. Як наслідок, судинні стінки розширюються. Щоб зберегти отриманий просвіт стабільним, ставлять стент. Стентом називають спеціальну сіточку, стабільну конструкцію, виготовлену з матеріалу, з мінімальним ступенем ймовірності сценічного образу людським організмом.

Для виготовлення стента використовують різні метали. Фактично вони стають каркасом, базою, завдяки якій судинний ділянка не зможе звузитися. Якщо уражені зони дуже великі, виникає необхідність встановлення декількох стентів поспіль.

Особливості

Коронарне стентування судин серця проводять, якщо зафіксована стенокардія. Показанням для проведення операції виступає підвищена небезпека серцевого інфаркту, обумовлена ішемією органу. Іноді оперування суворо заборонено. Його не проводять, якщо посудину сам по собі дуже малий в діаметрі. Сучасні методології такі, що стент можна поставити тільки у разі, коли просвіт в нормі від 2,5 мм і більше. Не можна застосовувати систему стентування при великій області артеріального судинного звуження.

Протипоказаннями до оперування виступають слабкість роботи у важкій формі нирок, дихальної системи. Не можна призначати стентування людині, яка страждає проблемами згортання крові. Заборонено проводити втручання при алергії на йод, оскільки ця речовина незамінне для рентгенологічного контролю – воно є контрастним сполученням, що вводяться в людський організм.