Причина

Зовнішній отит виникає в результаті потрапляння інфекції в зовнішній слуховий прохід. Якщо він механічно або хімічно пошкоджений, збудник опиниться в організмі.

Багато людей, знаючи про це, тому і задаються питанням «заразний отит чи ні». А тому відповідь двоякий: ні, тому що це запалення – лише можливий наслідок проникнення пиогенного стафілокока в організм. І так, оскільки «чіпляють» його, як правило, від бактеріоносія – того, в чиєму організмі він вже є. Причому він, до речі, може сам не хворіти.

Зовнішній дифузний отит, наприклад, викликає клебсієла, гемофільна і синьогнійна паличка, стафілококи, моракселла, грибки Candida, пневмококи і т. д.

Щоб розвинулося захворювання, вухо має бути пошкоджено. Також провокуючим фактором є знижена бар’єрна функція шкіри і знижений імунітет. Не всі носії бактерій страждають на отит з-за того, що захисні сили їх організмів сильні – у збудника просто немає умов для прогресування.

Обмежений отит

Про кожній формі варто розповісти в подробицях. Про симптоми отиту і причини захворювань вже було сказано, що стосовно лікування?

Після діагностики, що включає огляд отоларинголога і отоскопію, зазвичай призначають розтин фурункула. Після даної операції весь гній з вуха випливає, а больовий синдром різко зменшується. Процедура дуже серйозна, так як є ризик провокування обсіменіння інших волосяних фолікулів, зосереджених в слуховому проході. Чим це загрожує? Утворенням величезної кількості фурункулів, що призводить до фурункульозу.

Але поки спостерігається стадія інфільтрації, уражену ділянку лише обробляють нітратом срібла, а внутрішню частину – антибактеріальною маззю. Також показано закопування антибіотиків («Офлоксацин», «Неоміцин» тощо). Прийом анальгетиків і нестероїдних протизапальних дозволяє позбутися від болю.