Засоби технічної реабілітації

При фізичному відновленні рухової активності дитини з ДЦП також використовуються засоби технічної реабілітації дітей. ДЦП у важкій формі вимагає пристосувань для мобільності (ходунки, інвалідні крісла), розвитку (велотренажери, спеціальні столи і стільці) і гігієни (сидіння для ванн, крісла-унітази) дитини. Також засоби реабілітації для дітей з ДЦП припускають використання ортопедичних апаратів і тренажерів. Застосовується, наприклад, костюм Аделі, перерозподіляє навантаження, тренажер Гросса, розвиває моторику, «Велотон», що стимулює м’язи, костюм «Спіраль», що дозволяє формувати нові стереотипи рухів, і так далі.

Соціальна реабілітація дітей-інвалідів з ДЦП

Ближче до шкільного віку більша увага приділяється соціальній адаптації дитини. Зусилля спрямовуються на формування навичок самостійності, розумовий розвиток, підготовку дитини до колективного навчання і спілкування. Крім того, пацієнта навчають самостійно одягатися, обслуговувати себе, здійснювати гігієну, пересуватися і так далі. Все це дозволить знизити навантаження на осіб, які доглядають за дитиною-інвалідом, а найменшому пацієнту – пристосуватися до життя.

З особливими дітьми працюють психологи, логопеди та педагоги. Винятково важлива роль батьків або опікунів, які будуть займатися з дитиною вдома. Соціальна реабілітація дітей (ДЦП) переслідує такі цілі:

• розширення словникового запасу і кругозору;
• розвиток пам’яті, уваги і мислення;
• виховання навичок особистої гігієни;
• виховання навиків самообслуговування;
• розвиток мовлення, формування культури.

Діти з таким діагнозом можуть навчатися в експериментальних класах, які частіше формують у приватних школах, але при значних обмеженнях краще задуматися про інтернаті чи навчанні вдома. В інтернаті дитина може спілкуватися з однолітками, отримувати спеціальні навички і брати участь у заходах з профорієнтації. При навчанні вдома потрібно більш активну участь батьків і щоденний медичний контроль.

У багатьох випадках можлива подальша трудова діяльність людини з діагнозом «ДЦП». Такі люди можуть освоїти професії розумової праці (педагоги, але не молодших класів, економісти, архітектори, молодший медперсонал), працювати на дому програмістами, фрілансерами і навіть (при збереженні рухів рук) швачками. Працевлаштування неможливе лише в тяжких випадках.