Що таке проказа? Хвороба Святого Лазаря: симптоми, причини й лікування захворювання

Звідки прийшла біда?

Вчені з давніх пір досліджують особливості прокази. Причиною виникнення хвороби вважається інфікування мікобактеріями. Вони поширюються повітряно-крапельним шляхом. Можлива побутова передача через ужиткові предмети, чиї поверхні заражені патологічною формою життя. Є ймовірність проникнення зарази через шкіру, якщо покрови пошкоджені, є ранки і тріщинки. Причиною хвороби можуть бути щільні контакти в побуті – використання одних предметів з хворим, взаємодія, дотик до шкіри.

Вище ризики захворіти, якщо людина змушена жити в умовах антисанітарії. Небезпека пов’язана з використанням забрудненої води – як для пиття, так і заради гігієнічних процедур. Свою роль відіграє стан імунітету. При збої в роботі цієї системи, наявності таких хвороб, як ВІЛ, СНІД і онкологія, ризики набагато вище, ніж це властиве здоровим людям.

Як визначити

Оскільки лікарі з давніх пір знають про те, що це за хвороба, і шляхи передачі прокази також не є секретом для медицини, немає нічого дивного і в тому, що розроблено багато методів і засобів діагностики стану. Сучасний лікар в першу чергу вислуховує хворого і візуально оглядає пацієнта. Необхідно уточнити особливості та місце проживання, факт взаємодії з тими, у кого хвороба вже встановлена. Потрібно уточнити, чи є парестезії, турбує чи поколювання, часто людину тягне в сон. При зборі анамнезу уточнюють, властива пацієнту слабкість, задишка, бувають кровотечі з носа. При огляді приділяють увагу наявності на шкірі білястий, червонуватих плям. Виявивши ділянки, покриті висипаннями, обмацують їх для виявлення потовщених нервів.

Дивіться також:  Спазм м'язів живота: можливі причини, методи терапії

Довідники, що розповідають з фото про причини прокази (хвороби Святого Лазаря), рекомендують діагностувати патологію з допомогою спеціальних аналізів. Класичний варіант – бактеріоскопічний. Він передбачає отримання зіскрібка зі слизових з наступним лабораторним дослідженням під мікроскопом. Якщо виявлений збудник, діагноз вважають підтвердженим. Необхідно взяти зразки з пошкоджених ділянок особи для ДНК-аналізу. У деяких випадках рекомендовано додатково обстеження інфекціоніста, дерматолога.