Особливості недуги
Отит здатний вразити всі три вушних відділу. При цьому в більшості випадків мова йде тільки про односторонньому розвитку захворювання. Хоча при середньому отиті, який викликаний інфекціями верхніх дихальних шляхів, хвороба може почати розвиватися з обох боків голови.
Залежно від причини виникнення отити можуть бути бактеріальними, вірусними і травматичними. У випадку з зовнішнім отитом причиною захворювання можуть бути і грибки. При цьому найбільш частою є бактеріальна форма захворювання.
Зовнішній отит
Найпоширеніша причина зовнішнього отиту – інфікування поверхні шкіри вушної раковини всілякими грибками чи бактеріями. За статистикою, близько десяти відсотків населення планети страждали від зовнішнього отиту хоча б раз за своє життя.
Існує кілька факторів, які сприяють появі цього захворювання у дорослої людини. До них відносяться:
- механічні пошкодження вушної раковини;
- переохолодження зовнішньої частини вуха з-за постійних прогулянок на холоді;
- попадання води в слуховий прохід;
- неакуратне видалення сірки.
Для всіляких грибків і бактерій слуховий прохід вважається сприятливим середовищем, так як в ньому темно, сиро і досить волого для них. Це практично ідеальне місце для розмноження патогенних мікроорганізмів. Швидше за все, з-за цього зовнішній отит виникало б у кожної людини, якщо не захисна функція нашого організму – вушна сірка. Вона виконує важливі бактерицидні функції, тому повністю видаляти з вуха її не рекомендується. Виняток буває тільки в тому випадку, коли сірки стає занадто багато, з-за чого вона починає впливати на сприйняття звуку.
Запалення зовнішнього слухового проходу прийнято відносити до одного з шкірних захворювань – кандидозу, дерматиту, фурункульозу. Хвороба провокують стрептококи, бактерії, грибки роду Кандида або стафілококи. Наприклад, у випадку з фурункульозом відбувається небезпечне запалення сальних залоз.
Основний симптом отиту зовнішнього вуха – біль, що посилюється при натисканні. При даному захворюванні температура, як правило, не підвищується. Ослаблення слуху – нехарактерний симптом отиту зовнішнього вуха. Це відбувається рідко, за винятком випадків, коли вушний прохід виявляється повністю закритий гноєм або інфекція вражає барабанну перетинку. Після своєчасного лікування слух повністю відновлюється.
Діагностувати зовнішній отит досить просто. В більшості випадків виявляється достатньо простого візуального огляду лікарем. Симптоми отиту зовнішнього вуха настільки характери, що помилитися досить важко. Іноді застосовують більш детальні методи діагностики. Наприклад, використовують спеціальний прилад під назвою отоскоп, який дозволяє розглянути барабанну перетинку і дальній кінець слухового апарату.
Щоб вчасно почати лікування, симптоми отиту зовнішнього вуха повинні бути добре відомі всім. Сам процес боротьби з цим захворюванням полягає в усунення основної причини, яка призвела до запалення. При терапії лікарі призначають пацієнту протигрибкові препарати і антибіотики. Які саме це будуть лікарські засоби, зможе визначити тільки ваш лікуючий лікар. У випадку з зовнішнім отитом, як правило, призначають таблетки, а не вушні краплі. При ураженні зовнішніх тканин вушної раковини, не розташованих у районі слухового проходу, застосовують всілякі мазі.
При виникненні цього захворювання можуть з’являтися ускладнення. Якщо вчасно його не лікувати, воно призведе до розвитку запального процесу в середньому вусі.
