Ефективність «Ацикловіру» при ангіні

При виникненні первинної симптоматики ангіни слід якомога швидше визначити походження патології – спровокували її віруси або бактерії. Від різновиду патогена буде залежати лікування. «Ацикловір» є представником групи противірусних засобів. Тому його використання з метою терапії бактеріального тонзиліту необґрунтовано. І навпаки, антибіотичні препарати при ангіні вірусного походження результату не дадуть.

Як правило, лікарі не витрачають час на діагностичний мазок, необхідний для бакпосіву: чекати результатів дослідження доводиться досить довго, а терапія повинна розпочинатися негайно (незважаючи на те, що подібна діагностика являє собою найкращий варіант для призначення оптимальної та ефективної терапії). Багато фахівці керуються двома принципами. Перший полягає в одночасному призначенні «Ацикловіру» (або іншого противірусного ліки) та антибіотичної медикаменту. Подібний підхід вважається не зовсім вірним, так як організм пацієнта відчуває сильну додаткову медикаментозне навантаження. Інший принцип – ретельне вивчення симптоматики. Фахівець намагається зрозуміти походження ангіни по клінічній симптоматиці. Приміром, якщо у пацієнта відзначається підвищення температури, збільшення мигдалин і лімфатичних вузлів, біль у горлі, але відсутня нежить і кашель, то мова, швидше за все, йде про вірусної ангіні. Додатково на вірусний тонзиліт може вказувати червоний висип і виразки на мигдалинах.

При ангіні бактеріального походження температура також присутня, але вона незначна. Крім того, відзначається зміна голосу, поява кашлю і нежиті. Крім того, мікробне ураження, як правило, супроводжується появою на мигдалинах білого нальоту, а лімфатичні вузли мають нормальний розмір.

Даний підхід до визначення генезу патології допускається, але трапляються ситуації, коли хвороба протікає атипово: вгадати патоген в цьому випадку дуже складно.

Беручи до уваги сказане вище, можна прийти до висновку, що єдиний точний метод визначення етіології хвороби – бакпосів та лабораторна діагностика.