Дослідження

Ранні роботи вчених Дж. Артура Харріса і Френсіса Р. Бенедикта показали, що приблизні значення метаболізму можуть бути отримані з використанням площі поверхні тіла (обчисленої по висоті і вазі), віку та статі. При цьому враховуються кисневі та вуглекислотні показники, взяті з калориметрії.

Усуваючи статеві відмінності, що виникають при накопиченні жирової тканини шляхом вираження швидкості метаболізму на одиницю “знежиреної” маси тіла, значення розрахунку рівня базального метаболізму (УБМ) між статями по суті однакові.

Фізіологія

Головним органом, відповідальним за регулювання обміну речовин, є гіпоталамус. Він утворює частину бічних стінок третього шлуночка головного мозку. Головні функції гіпоталамуса:

• Контроль та інтеграція діяльності вегетативної нервової системи (ВНС). Вона регулює звуження серцевого м’яза і секретирование багатьох ендокринних органів (щитовидна залоза).
• Регулювання почуттів люті і агресії.
• Контроль температури тіла.
• Регулювання споживання їжі.

Центр харчування (голод) відповідає за відчуття, які змушують людину шукати їжу. При достатній кількості живлення рівень лептину стає високим. Центр насичення стимулюється. Посилають імпульси, які блокують відчуття голоду. Якщо їжі недостатньо, підвищується рівень греліну. Рецептори гіпоталамуса дратуються. З’являється відчуття голоду.

Аналогічним чином працює центр спраги. Підвищений осмотичний тиск позаклітинної рідини стимулюють клітини гіпоталамуса. Якщо задовольнити спрагу – тиск знизиться. Ці функції утворюють механізм виживання, який змушує людину підтримувати процеси організму, вимірювані рівнем базального метаболізму.