Нові методи
Променева діагностика захворювань серцево-судинної системи – один з найбільш перспективних підходів раннього діагностування патологій серця, судин. Такі методології в останні роки – виключно важлива частина діагностичного комплексу, практикуемого у просунутих госпіталях. Допомогою спеціалізованих приладів можна вчасно виявити структурні корекції серцевого м’яза. Втім, не обійшлося без проблем. Поки не досліджені в бажаною мірою структурні, функціональні, геометричні корекції серцевого м’яза, серцевого шлуночка зліва, супроводжуючі патології серця, судин. Не досліджено і типологічні особливості, обумовлені патологічним станом.
До променевих методів належать рентгенографія, рентгенотелевизионное дослідження, ЕХОКГ, допплерэхо-КГ. Додатково практикуються неінвазивні променеві методи і ЕХОКГ, при якому у вену вводять спеціальні контрастні речовини. У ряді випадків показані радиокардиография, сцинтиграфія. На користь можуть піти КТ, МРТ. До інвазивних методів належать коронаро-, ангіокардіографія. Ангіопульмонографія, вентрикулографія, аортографія – ще три затребуваних підходу, що практикуються в рентгенхірургічних відділеннях в рамках діагностики патологій серця, судин.
Докладніше: рентгенографія
До основним інструментальним методам діагностики серцево-судинних захворювань в даний час належить рентгенографія. Захід організовують у трьох класичних проекціях: прямо, збоку, ліворуч або праворуч по косою. Як показують статистичні дослідження, серед інших підходів до уточнення діагнозу цей – один з найбільш часто практикуються. Оскільки захід дає уявлення про рисунку легенів і їх коренів, лікар може проаналізувати динаміку крові, обмежити венозний застій. Можна оцінити, наскільки велике серце, яка його конфігурація. При рентгенівському дослідженні визначають звапніння серцевих клапанів, артерій, що живлять орган, перикарда. Можна відразу визначити, чи немає поразок в інших частинах тіла, схожих по симптоматиці з захворюваннями серцевої системи.
Рентгеноскопічний аналіз дає інформацію про функціональну симптоматиці стану. Комплексне променеве обстеження хворого зазвичай дає достатні дані навіть без косих проекцій. Поточний класичний підхід такий, що в першу чергу вдаються до основного інструментального методу діагностики серцево-судинних захворювань – двухпроекционной рентгенографії. Знімки роблять зліва збоку і спереду прямо. Щоб точніше оцінити серцеву функціональність, потрібно при бічному дослідженні зробити стравохід контрастним. В середньому лише біля 15 % досліджуваних необхідно додаткове дослідження в косій проекції.
