Побічні ефекти

Варто зазначити, що прийом антибіотиків в цьому випадку супроводжується і такою проблемою, як дисбактеріоз кишечника. Тому для профілактики цієї недуги слід пити еубіотики, тобто лікарські засоби, що містять біфідо – і лактобактерії, наприклад, “Нормофлорин”, “Лінекс”, “Біфідумбактерин”. Після потужної місцевої антибактеріальної терапії пацієнту, швидше за все, знадобиться відновлення мікрофлори піхви. Для цього підійдуть свічки з молочнокислими бактеріями. Наприклад, “Лактобектерин” іди “Ацилакт”.

Все це можна назвати побічними ефектами при медикаментозному лікуванні даної недуги. Причому перерахованими вище проблемами справа не обмежується.

З-за того, що при микоплазмозе знижений імунітет, пацієнткам потрібна спеціальна терапія, спрямована на зміцнення імунітету. З цією метою хворим виписують препарати, засновані на природних иммуномодуляторах (лимонник, пурпурова ехінацея, елеутерокок, женьшень), а також полівітамінні комплекси (“Вітрум”, “Биомакс”, “Алфавіт”).

Протягом усього періоду лікування пацієнтці рекомендується утриматися від будь-яких статевих контактів, у крайньому випадку, користуватися презервативами, так званими бар’єрними методами контрацепції. В даній ситуації ефективними будуть тільки ці способи захисту. Також на період прийому антибактеріальних лікарських засобів заборонено вживати алкоголь.

Коли курс терапії завершено, слід відправитися на комплексне контрольне обстеження, яке дозволить оцінити, наскільки ефективним виявилося лікування. Для цього гінеколог бере мазок через 10 днів після завершення прийому системних антибіотиків. Цю ж процедуру слід повторити ще три рази в середині кожного з наступних менструальних циклів. Тільки якщо результати всіх цих бактеріологічних досліджень будуть негативними, можна буде стверджувати, що пацієнтка повністю позбавилася від цієї інфекції.