Що робити при вагітності?
Єдиної думки про те, як проводити лікування мікоплазм у вагітних жінок, не існує досі. Одні лікарі вважають ці мікроорганізми патогенними, тому настійно радять пройти курс антибіотиків. Інші відносять їх до комменсалам сечостатевих шляхів, тому не бачать в цьому необхідності.
У вирішенні цього питання варто повністю покластися на свого гінеколога, який зможе прийняти зважене рішення по результату повноцінного обстеження, зваживши всі “за” і “проти”.
Якщо все-таки вирішено лікувати інфекцію, то це ускладниться тим, що при вагітності приймати антибіотики тетрациклінового ряду заборонено. Тому в таких ситуаціях найчастіше виписують “Азитроміцин”, “Еритроміцин”, “Ровамицин” або “Кліндаміцин” на 10 днів. На додаток також слід приймати імуномодулятори, прибиотики, вітамінні комплекси. У відгуках жінки, випробували на собі таку терапію, відзначають її ефективність.
Уреаплазмоз
Одна з різновидів цієї інфекції – уреаплазмоз. Це особливий вид мікоплазм, який отримав своє назвою з-за здатності розщеплювати сечовину. Це призводить до однойменного запального процесу в сечостатевій системі. Цікаво, що дане запалення проявляється не завжди. Його провокують хвороботворні мікроорганізми – хламідії, гонококи, гарднерели, трихомонади, герпес.
Судячи з відгуків, лікування уреаплазм і мікоплазм у жінок вважається ефективним тільки на ранніх стадіях. При цьому важливо відновити мікрофлору органів сечостатевої системи, а також ліквідувати так звану мікст-інфекцію. Головна особливість уреаплазм полягає в тому, що вони залишаються абсолютно нечутливими до частини антибактеріальних препаратів. Наприклад, до “Цефалоспорину” і “Пеніциліну”.
За відгуками, лікування уреаплазм і мікоплазм у жінок можна вважати успішним при прийомі макролідів, тетрациклінів, імуномодуляторів і лінкозамідів. Також наголошується ефективність використання при терапії протигрибкових та протипротозойних лікарських засобів.
Ще одна подібна інфекція називається гарднерельоз. Це умовно-патогенний мікроорганізм, який провокує бактеріальний вагіноз. В результаті цієї патології починається дисбактеріоз піхви. Провокує захворювання статевий контакт, тривалість інкубаційного періоду – від 4-х до 10-ти діб.
Варто відзначити, що дані бактерії завжди присутні в піхві. Поки вони знаходяться в незначній кількості, ніяких проблем не виникає. Тільки їх значне збільшення викликає бактеріальний вагіноз. Як правило, цьому сприяє незахищений секс. Також нормальна мікрофлора піхви порушується при прийомі протизаплідних препаратів, спринцювання. Все це скорочує кількість лактобацил, збільшуючи популяцію гарднерел, які починають становити реальну небезпеку.
Лікування уреаплазм, мікоплазм і гарднерел у жінок найбільш ефективним вважається в той період, коли інфекція ще не перейшла в хронічну форму. У випадку з гарднерелами основу терапії складають антибактеріальні препарати й антибіотики. У більшості випадків лікарі призначають вагінальні свічки (“Ампицилин” і “Кліндаміцин”).
Вагітні жінки курс лікування повинні проходити обов’язково під наглядом свого лікаря. Ось, що лежить в основі лікування уреаплазм, мікоплазм і гарднерел у жінок.
