Електрофорез дитині: показання, особливості процедури, результати. Як часто можна робити електрофорез дитині
Методики проведення физиолечения
Суть електрофорезу полягає в наступному. З його допомогою в організм дитини вводяться різні ліки, які надходять безпосередньо в уражене місце. Для цієї мети застосовують мінімальний розряд струму, щоб не завдати шкоди і не спровокувати больовий синдром.
Відомі наступні різновиди проведення електрофорезу:
Порожнинної – в пряму кишку, шлунок, сечовий міхур, тобто в порожнисті органи вводиться лікарський засіб і електрод зі знаком «плюс», а на поверхні знаходиться електрод зі знаком «мінус». Цей спосіб ефективний при патології органів малого тазу і кишечника.
Ванночковий – у ємність з електродами наливається необхідні ліки у вигляді розчину та до нього занурюється хвору ділянку тіла, наприклад, нижня або верхня кінцівка.
Внутрішньотканинний – спочатку пацієнту вводиться медикамент перорально або внутрішньовенно, а далі на уражену ділянку накладають електроди. Переважно використовують таку методику при хворобах дихальної системи – ларингіти, бронхіти.
Методики, використовувані в дитячому віці
Перераховані вище методики застосовують і у дітлахів. Крім того, існує кілька способів, які переважного використовують у маленьких пацієнтів:
Гальванічний комір за Щербакову – дозволений для малюків до двох років. Так званий «шалевий» електрод розміщують в комірної області. Інший, дрібний, накладають на область попереково-крижового відділу хребта. Спочатку, сила струму не більше трьох, далі, її поступово збільшують до десяти-дванадцяти ампер. По тривалості перші два сеансу не більше чотирьох хвилин. Надалі час збільшується до п’ятнадцяти хвилин. Курсове лікування максимум дванадцять маніпуляцій.
По Левіну – використовують при гіперкінезі кінцівок і гіпертонусі. Такі стани характерні для органічних уражень головного мозку. На пальцях нижніх і верхніх кінцівок розміщують роздвоєні електроди. Через п’ятнадцять хвилин змінюють полярність на руках і ногах.
При патології суглобів (дисплазія тазостегнових суглобів) – завдяки електрофорез відбувається правильне оформлення тканин суглоба. В результаті, обсяг рухів у нижніх кінцівках відновлюється.
По Вермелю – для новонароджених і немовлят. Один електрод розташовують на рівні другого-десятого грудного хребця, другий – на передній частині черевної стінки. Середній час процедури близько десяти хвилин.
Назальний – у малюків і дошкільнят важко виконати цю процедуру, так як вони категорично відмовляються від введення сторонніх предметів у носову порожнину. Безпосередньо перед процедурою електрофорезу дитині промивають ніс фізіологічним розчином або звичайною кип’яченою водою. Тампон з вати, змочений розчином новокаїну або кальцію хлориду, вводять в носові ходи. Кінці турунд з’єднують з першим електродом над верхньою губою, другий – розташовують на задній поверхні шиї. За часом процедура триває не більше двадцяти хвилин.
За Келлата-Змановскому – найчастіше застосовують при заїканні і спастичній дизартрії. На бічну поверхню голови поміщають двухлопастні електроди. Подають струм, силою від трьох до семи ампер. Тривалість процедури мінімум і максимум сім п’ятнадцять хвилин.
За Бургиньону – показаний при аномаліях неврологічного характеру, локалізованих всередині черепа, травматичних та ішемічних ураженнях нервової системи, а також вегетосудинної дистонії. Один електрод (роздвоєний) накладають на закриті очі, а другий – у вигляді пластини – на задню поверхню шиї.
Струм в ході проведення електрофорезу дитині додається поступово. При появі поколювання його перестають подавати. Тривалість маніпуляції від десяти до п’ятнадцяти хвилин. Роблять її через день або щодня. Курс лікування мінімум десять і максимум двадцять процедур.
