Фіброзний целюліт: опис, причини, діагностика та лікування

Клінічна картина

Як виглядає фіброзний целюліт в гістології? Серед характерних проявів захворювання медики відзначають наступне:

Поява на окремих ділянках сідниць і стегон вогнищ нерівномірного розподілу підшкірного жиру. Проблемні області чітко вирізняються на фоні оточуючих тканин.

Розвиток больового синдрому в результаті торкання і натискання на фіброзні області. Неприємність дає про себе знати через защемлення нервових закінчень і кровоносних судин розрослася, ущільненої жировою тканиною.

Шкіра втрачає колишню еластичність. Пощипування епідермісу веде до повільного розгладженню місцевих тканин.

Уражені фіброзним целюлітом зони набувають блідий, кілька синюшний відтінок. Проблема має місце на тлі порушення місцевого кровотоку.

Нерідко наслідком виникнення неприємності стає розвиток фурункульозу. Сальні залози страждають від порушення секреції. Підсумком стає створення сприятливого середовища для розмноження патогенних бактерій і виникнення гнійників.

Зазвичай при фіброзному целюліті зазначені прояви дають про себе знати поступово. Спочатку відзначається істотна в’ялість шкіри. Потім приєднуються інші симптоми.

Дивіться також: Плевральна пневмонія: причини, симптоми, методи лікування, відгуки

Діагностика

Ступінь розвитку целюліту у фіброзній формі оцінюють шляхом вимірювання товщини підшкірної жирової прошарку. У цих цілях лікарі використовують дані щодо співвідношення зросту, індексу маси та обсягів тіла. Метод поєднують з установкою на тіло електродів. Виходячи з опору струму, який проходить через тіло, діагности отримують інформацію про будову тканин в обстежуваній зоні.

Зібрати дані про товщину жирового прошарку в проблемній області дає можливість виконання комп’ютерної томографії. Ультразвукове дослідження сприяє визначенню стану судин, виявлення порушень циркуляції рідин у підшкірних структурах і жировій клітковині.

Найбільш точним методом діагностики при підозрах на фіброзний целюліт виступає гістологічне дослідження. Процедура полягає в паркані зразка жирової тканини на глибині 3-4 мм. Отриманий матеріал піддається різного роду проб на виявлення патологічних змін.

Сторінка: 1 2 3 4