Які можуть бути наслідки ринопластики

Як відомо, будь-яке оперативне втручання може призвести до появи різних ускладнень, адже не помиляється тільки той хірург, який не проводить операцій. Ймовірні наслідки після ринопластики повинні бути відомі кожній людині, що приймає рішення про її проведення.

Медики умовно поділяють ускладнення пластики носа на кілька категорій:

• з’являються безпосередньо під час процедури;
• виникають відразу після втручання;
• швидкі;
• відстрочені.

Згідно зі статистикою, чисельність негативних наслідків ринопластики носа досягає близько 15-19%. Правда, у кожного конкретного спеціаліста цей показник поступово знижується з накопиченням досвіду і навичок. Ускладнення, що стосуються м’яких тканин і шкіри, спостерігаються приблизно в 10% всіх випадків. Що ж стосується тяжких, що загрожують здоров’ю або життю наслідків, то вони з’являються після 1,5-5% операцій. Вкрай рідко лікарі стикаються з внутрішньочерепними проблемами після цієї процедури.

З клінічної точки зору, негативні наслідки після ринопластики носа поділяються на:

• інфекційні;
• психологічні;
• функціональні;
• специфічні;
• естетичні.

Ускладнення під час операції

• Сильна кровотеча. Такий наслідок ринопластики найчастіше пояснюється набутої або вродженої формою коагулопатії. Правда, цей фактор в ідеалі повинен бути виявлений ще до процедури. Якщо виникла сильна кровотеча, необхідно термінове втручання гематолога. Зазвичай, набута форма коагулопатії викликається вживанням медикаментів, найбільш часто простого аспірину. Відмовитися від нього слід як мінімум за два тижні до запланованої ринопластики. Нерідко причиною сильної кровотечі виявляється фібриноліз. Він пояснюється патологічної стимуляцією фібринолітичної системи, в результаті чого згорнулася кров моментально розсмоктується. Для діагностики цього стану потрібні дослідження фібриногену та продуктів його розпаду в крові. Що ж стосується зупинки аномальної кровотечі, то для цього використовуються транексамовая кислота і норлейцин. Крім того, сильна кровотеча може бути викликано застоєм крові – це явище суттєво ускладнює діяльність хірурга. Таке відбувається приблизно в 0,4-1% випадків.
• Пошкодження слизово-хрящових ділянок. Уважність і терплячість хірурга зазвичай дозволяють запобігти розвитку такого наслідки ринопластики. Але навіть при дотриманні цих умов такі пошкодження можуть статися, якщо ніс перш піддавався втручань або травм. Односторонні розриви ділянок, як правило, загоюються самостійно, а от двосторонні пошкодження можуть спричинити перфорацію перегородки та інші ускладнення. Такі травми усуваються відразу в процесі операції. А ось неправильне закриття розриву в подальшому може спровокувати формування спайки і розвиток непрохідності носа. Такі наслідки ринопластики вимагають повторного втручання хірурга.
• Пошкодження шкіри. Розриви і опіки трапляються тільки з вини хірурга через його неуважність. І те й інше в результаті може призвести до появи шрамів.
• Руйнування кісткової піраміди. Таке явище відбувається частіше всього при усуненні кісткового горбка з допомогою остеотома. Вихід із ситуації один – підпилювання рашпілем.
• Екзартікуляція верхнього хряща. Зазвичай, виникає з-за неакуратного спилювання рашпілем. Таке порушення може спричинити за собою виникнення асиметрії. Позбутися від такого наслідки ринопластики можна шляхом накладання шматочків тканини.

• Периназальное пошкодження. Ризик повторного виникнення старих переломів високий при остеотомії, в особливості, якщо ніс вже був травмований. Помилка лікаря може виявитися відразу або ж проявити себе в якості подальшої інфекції.