Відстрочені ускладнення

• Гіпертрофічні шрами. Вони здатні зіпсувати ефект будь-якої, навіть блискуче виконаної ринопластики. Виправити ситуацію можна за допомогою гормональних уколов. Якщо ж медикаментозна терапія залишається безуспішною, пацієнту призначається дермабразія, лазеротерапія або оперативне втручання.
• Формування спайок. Така проблема з’являється з-за зіткнення твердих поверхонь. Для попередження застосовується стентування, а для усунення – ендоскопічне розсічення.
• Деформація носа у вигляді дзьоба. Багато пацієнти стикаються з цим наслідком ринопластики через роки після операції. Причинами можуть послужити такі фактори: неправильна корекція хрящової спинки або перегородки, накопичення надлишків тканин при утворенні рубця. Виправити ситуацію дозволяє відсікання м’яких тканин або скорочення перегородки.

• Звуження носових проходів. Це досить серйозне наслідок невдалої ринопластики, яке пов’язане з відсіканням занадто великої кількості тканин всередині ніздрі. Така проблема тягне за собою утрудненість дихання і наявність постійного дискомфорту. Позбутися від неї можна за допомогою відновної хірургії.
• Перфорація перегородки. З таким ускладненням стикається приблизно 20-24% пацієнтів. Зазвичай, проблема усувається шляхом хірургічного закриття чи встановлення перегородкових кнопок.
• Естетичне невдоволення. Недостатня або, навпаки, надмірна корекція дефекту призводить або до його збереження або до утворення нового недосконалості. При цьому можуть розвинутися і функціональні відхилення. З такою ситуацією стикаються 10-15% пацієнтів. Вихід один – повторна пластику, але проводитися вона може не раніше ніж через рік.