«Цефазолін»

Аналогом «Цефтріаксону» є «Цефазолін» з класу цефалоспоринів. Перелік бактерій, проти яких ефективний цей препарат, досить значний. При бронхіті «Цефазолін» в уколах призначають, якщо захворювання викликане:

• золотистим стафілококом;
• бета-гемолітичний стрептококовою інфекцією;
• диплококком пневмонийным;
• кишковою паличкою;
• клебсиелл;
• протеєм;
• шигеллой;
• гемофільної паличкою;
• спирохетой;
• трепонемою;
• нейссерией.

«Цефазолін» вводять внутрішньом’язовим або внутрішньовенним шляхом, попередньо розчинивши необхідну кількість порошку у воді для ін’єкцій або «Лідокаїн». Доза та курс лікування визначаються лікарем, залежно від тяжкості захворювання і потенційної небезпеки інфекції.

Фторхінолони

При бронхіті антибіотики цієї групи призначають в самих крайніх випадках, коли інші препарати роблять недостатньо сильне дію відносно хвороботворних агентів. Такі кошти працюють на внутрішньоклітинному рівні, руйнуючи ланцюжка ДНК бактерій. З представників групи фторхінолонів варто відзначити:

• «Левофлоксацин»;
• «Моксифлоксацин»;
• «Ципрофлоксацин».

Останній препарат може мати безліч інших торгових назв. Одне з них – «Ципринол». При бронхіті даний засіб призначають тільки дорослим, оскільки воно важко переноситься і має безліч побічних ефектів. Прийом їжі уповільнює всмоктування лікарської речовини, тому частіше його призначають внутрішньом’язово. «Ципринол» рівномірно розподіляється по тканинах і рідинах організму, при цьому найвища концентрація препарату відзначається в органах дихальної системи, нирок, печінки, сечостатевого тракту у чоловіків і жінок.