Результати досліджень
Неврологічні, психологічні і психіатричні прояви пройшли після подолання першого епілептичного нападу. Разом з ним в той же момент з’явилося кілька інших проблем зі здоров’ям, тому вона була піддана аналізів і лікування. Довготривале лікування не дало ніяких результатів. Лікарі не змогли пояснити зміни в її здоров’я, але оскільки припадок був епілептичним, лікарі прописали їй кошти від цієї хвороби.
Зрештою, їй вдалося успішно пройти навчання на педагогічному факультеті. У перший рік в університеті епілептичний напад повторився. Напад був ще сильніше, ніж у перший раз. Її стан здоров’я значно погіршився, почалося запалення плеври і легенів. Ганні-Лізі тому довелося відкласти виконання вчительських обов’язків, причому дівчина ще не знала, що в університет більше не повернеться.
Аналізи не виявляли серйозних проблем. Ганні-Ліз був поставлений діагноз «епілептичний розлад». Під час нападів хворий цією недугою падає і відчуває помутніння свідомості, напад супроводжується сильними спазмами і напругою нервової системи, його кінцівки можуть тремтіти, сіпатися неприродним чином. Після хворий лишається дезорієнтованим.
Саме ці симптоми були в нападах Ганни-Лізи, тому лікарі вибрали цей діагноз. Загадковим було тільки те, що поза нападів не виявлялося ознак (як фізіологічних, так і психологічних) епілепсії. Як вже було сказано, її обстеження не показало ніяких симптомів хвороби, і фактично дівчина була здорова. Лікарі розводили руками стосовно природи її стану. Незабаром поневіряння від лікаря до лікаря стали для її психіки фатальними. Вона впала в ще більшу депресію, спостерігалося її погіршення ставлення до професіоналів, навіть до близьких. Стан її погіршувався стрімко. Під час бачень вона почала спостерігати демонів. Вони переслідували її.
Лікарі спочатку вважали, що ці бачення були викликані галюцинаціями, але після інших досліджень не було виявлено ніяких патологічних розладів особистості. Бачення стали розглядати як її фантазії. Психологія розглядає нашу уяву в процесі розвитку особистості, як щось корисне, але іноді воно може призвести до відриву від реальності, а створені в уяві картинки пацієнт може вважати реальними настільки, що вони замінять йому дійсність. Ймовірно, це проявилося і в Ганни-Лізи. У 1972 році відбувся наступний напад, але медичні обстеження не показали відхилень.
