Операції при катаракті: види, підготовка, тривалість, реабілітаційний період

Підготовка пацієнта

Для початку необхідно провести діагностику, яка включає в себе наступне:

  • Візометрію – маніпуляцію, що визначає гостроту зору за таблицями.
  • Тонометрія – вимірювання внутрішньоочного тиску.
  • Офтальмоскопія – вивчення зорового нерва, сітківки і судинної оболонки.
  • Бінокулярність – оцінка якості одночасного бачення обома очима.
  • Біомікроскопію – дослідження кришталика, ступеня його зміни, розмірів ядра та його щільності.
  • Периметрию – вивчення меж полів зору.
  • Також лікар може призначити ряд спеціальних процедур, наприклад, рефрактометрія, офтальмометрию або застосувати електрофізіологічні методи визначення патології.

    За кілька днів до операції по лікуванню катаракти необхідно отримати результати лабораторних досліджень сечі і крові. Якщо досить загального аналізу сечі, кров треба здавати:

    • на гепатит В і С;
    • на RW;
    • на протромбін за Квику;
    • на тромбоцити;
    • на рівень цукру.

    Пацієнт повинен знати, що результати по цим дослідженням дійсні від десяти днів до одного місяця. Крім того, необхідно зробити електрокардіографію не раніше, ніж за два тижні до операції при катаракті. Для приміщення в стаціонар на руках має бути флюорографія.

    Дивіться також:  Чи можна поміняти колір очей: способи та рекомендації

    Обов’язково також відвідини терапевта, який дасть висновок за загальним станом пацієнта та можливості проведення хірургічного втручання. Бажано відвідати і таких лікарів, як стоматолог, гінеколог, уролог, оториноларинголог, щоб виявити можливі інфекції в організмі, які можуть дати ускладнення після операції катаракти.

    Що не можна робити перед хірургічним втручанням? Тут вимоги стандартні і стосуються будь-яких операцій:

    • Неприпустимо напружуватися фізично.
    • Не можна вживати спиртні напої і препарати.
    • З вечора дня, що передує втручання, слід відмовитися від їжі.
    • Рідини слід вживати по мінімуму.
    • Прийом лікарських засобів від хронічних захворювань потрібно узгодити з хірургом і анестезіологом.