Препарат “Лейкеран”: інструкція із застосування, дози, аналоги, склад

Комплексне лікування

Злоякісні захворювання вимагають застосування особливих препаратів, здатних придушити розвиток і зростання ракових клітин. Часто таке лікування має бути комплексним. Фахівцю необхідно враховувати взаємодію лікарських засобів, призначуваних хворому. Для таблеток “Лейкеран” інструкція обумовлює умови комплексної терапії.

Миелотоксичность ліки буде посилюватися при одночасному застосуванні з препаратами, які пригнічують кровотворення. Концентрація сечової кислоти буде збільшуватися, якщо хлорамбуцил приймати спільно з ліками від подагри.

Поєднання “Лейкерана” і трициклічних антидепресантів, галоперидолу, мапротилина, інгібіторів моноамінооксидази, фенотіазинів, тиоксантенамиов часто є причиною появи судомних нападів. Неефективним стає введення інактивованих (убитих) вакцин, а живі можуть стати причиною посилення побічних ефектів того й іншого ліки.

Будь-яка комбінація препаратів при онкологічних захворюваннях повинна бути ретельно продумана лікуючим лікарем, щоб отримати якісний результат і уникнути погіршення самопочуття пацієнта.

Дивіться також:  Кращий крем при атопічному дерматиті у дітей: рейтинг, склади, застосування, відгуки

Чим можна замінити

Продовжуємо розглядати інструкцію по застосуванню до “Лейкерану”. Аналоги цього лікарського засобу повинні надавати той же лікувальний ефект. Якщо в препараті працює таке ж речовина, то його називають синонімом. Для таблеток “Лейкеран” це медикамент “Хлорбутил”, теж випускається в таблетованій формі.

Лікарські засоби – аналоги “Лейкеран” склад можуть мати дещо інший, але будуть надавати подібну дію. До таких ліків відносяться “Алкеран” на основі мелфалан, “Эндоксан” і “Циклофосфан”, в яких працює циклофосфамід, “Рибомустин”, активна речовина в якому – бендамустин. В групу алкілуючих препаратів входять і інші ліки, роблять цитотоксичну дію та використовуються в терапії онкологічних захворювань. Який препарат слід використати в кожному конкретному випадку, вирішує тільки лікар з урахуванням індивідуальних особливостей організму пацієнта та перебігу захворювання.