Похідні саліцилової кислоти

У таблетках саліцилову кислоту можна зустріти серед її похідних. Препарати на її основі активно використовуються в якості традиційних протиревматичних засобів, так як мають протизапальну, жарознижуючу і знеболюючу дію.

Варто наголосити, що в чистому вигляді саліцилова кислота використовується тільки для зовнішнього застосування, якщо виникає необхідність приймати його усередину, то беруть натрієву сіль. При цьому засіб активно виділяється з організму через потові залози і нирки. Самі солі саліцилової кислоти малотоксичні, але все ж можуть викликати додаткові побічні ефекти з-за того, що при ревматизмі їх призначають у великих дозах. Це шум у вухах, задишка, шкірні висипи.

Мабуть, найвідоміша похідна – ацетилсаліцилова кислота або аспірин. Це класичне жарознижуючий засіб. У деяких країнах його використовують для лікування ревматизму.

Метиловий ефір або метилсаліцилат являє собою рідину, яку слід застосовувати для лікування невралгічних і ревматичних болів в якості растирки.

Похідні саліцилової кислоти в таблетках і порошках – це фенацетин. Його використовують при комплексному лікуванні з жарознижувальними засобами. Серед інших препаратів слід виділити “Антипірин” в комбінації з іншими лікарськими засобами, “Анальгін” (він використовується не тільки в таблетках, але і парентерально, тобто внутрішньом’язово, підшкірно і внутрішньовенно).

“Бутадіон” – ще одне похідне саліцилової кислоти в таблетках. За інструкцією це засіб застосовують, щоб перешкоджати утворенню в організмі простагландинів.

Саліцилат натрію допомагає при ревматизмі. Він буває у вигляді таблеток, порошку та розчину. 10-15-процентні розчини вводяться внутрішньовенно, а тривалість курсу лікування залежить безпосередньо від тяжкості захворювання.