Стафілококова піодермія: різновиди захворювання, причини, симптоми, діагностика, методи лікування, препарати

Прояви захворювання

Незалежно від форми стафілококова піодермія виявляє схожі симптоми, які можна спостерігати відразу після проникнення в організм збудника захворювання. Серед основних проявів відзначаються наступні:

  • Почервоніння і больові відчуття.
  • Свербіння та печіння шкіри.
  • В районі утворення пустул відчувається поколювання.
  • Через кілька днів після зараження з’являються множинні висипання.
  • Утворюються гнійні пухирці з червоними краями.
  • Після розриву пустул ранки гояться і зникають.

Якщо патологія зачіпає більш глибокі шари шкіри, то можуть з’являтися рубці після загоєння.

До відмінних симптомів стафілококової піодермії можна віднести:

  • Свербіж шкірних покривів.
  • Множинні висипання.
  • Схильність до рецидивів.

Якщо захворювання переходить в хронічну форму, то хворобливі відчуття стають не такими вираженими. Шкірні покриви стають горбистими, збільшується виділення шкірного сала і поту, що провокує появу нових утворень.

Хронічна піодермія характеризується одночасною наявністю гояться ранок і утворень з гнійним вмістом.

Дивіться також:  Грибкова пневмонія: симптоми і лікування

Стафілококова піодермія у дорослих жінок часто діагностується на тлі гормональних порушень. Патологія може супроводжуватися гінекологічними проблемами.

Постановка діагнозу

Тільки ретельна діагностика стафілококової піодермії дозволить виявити характер збудника і призначити адекватну терапію. Вона включає наступні аналізи і дослідження:

  • Загальний аналіз крові і сечі.
  • Визначення чутливості збудника до антибактеріальних препаратів. Для цього беруть для дослідження гнійний вміст пустул.
  • Обстеження на сифіліс.
  • Якщо є необхідність, потрібно консультація ендокринолога та невролога.
  • Гормональні дослідження на виявлення цукрового діабету.

Для уточнення діагнозу важливо провести диференціальну діагностику, щоб відрізнити фурункульоз від гидраденита і карбункула. Фолікуліт можна переплутати з плоским лишаєм або висипом вугрів.

Хронічну пиодермию необхідно диференціювати від бромодермы, а сикоз – від трихофітії, але ця патологія проявляється з більш вираженими симптомами.