З якого боку знаходиться жовчний міхур? Функції та хвороби жовчного міхура

Симптоми захворювань

При будь-яких порушеннях функціонування жовчного міхура проблеми супроводжуються практично з однаковою симптоматикою. Основною ознакою, що вказує на неадекватну роботу органу, є сильна, не проходить біль під правим ребром. Стан погіршується при вживанні гострої, смаженої та жирної їжі. Адже відомо ще зі шкільного курсу анатомії, що робить жовчний міхур. Він викидає порцію ферменту для розщеплення жирів в 12-палу кишку. А при порушенні функцій протока проходження секрету часто буває закупорений, тому виникає біль.

Крім больового синдрому, пацієнт може відчувати:

  • нудоту і блювоту;
  • пронос або запор;
  • алергію – шкірні висипання і свербіж;
  • відрижка після їжі;
  • здуття живота, метеоризм;
  • жовтизну очних білків і шкірних покривів;
  • дратівливість;
  • безсоння;
  • гіркота у роті.

Поява такої симптоматики не можна ігнорувати і при першій можливості бажано відвідати лікаря.

Діагностика патології

Турбують болі під правим ребром. Що там? У цьому місці розташовані два важливі органи – печінку і жовчний міхур, який є сховищем жовчі. При зверненні до лікаря для виявлення точного діагнозу хворий проходить обстеження. Комплекс заходів залежить від віку індивіда, його скарг і хронічних недуг.

Дивіться також:  Аліментарно-залежні захворювання: поняття, список, поширеність, причини

До основних способів належать:

  • Збір анамнезу. У бесіді з пацієнтом лікар з’ясовує час початку захворювання, особливості виникнення болю, їх характер.
  • Зовнішній огляд хворого – виявляється наявність механічної жовтяниці шкіри і білків очей.
  • Пальпація в області очеревини – перевірка хворобливих відчуттів в певних точках з правого боку.
  • Загальний аналіз крові – звертається увага на кількість лейкоцитів для визначення запального процесу.
  • Загальний і биоанализ сечі – виявлення рівня уробилирогена.
  • Копрограма – показує порушення, пов’язані з травленням.
  • Дуоденальне зондування – забір жовчі для вивчення її складу.
  • УЗД дозволяє виявити особливості анатомічної будови жовчного міхура, визначити наявність поліпів, запалення, каменів.
  • МРТ і КТ проводяться, якщо виникають сумніви після проведеного УЗД.
  • Біопсія – дослідження матеріалу на визначення злоякісних новоутворень.

Отримавши результати аналізів і провівши необхідні консультації з вузькими фахівцями, лікар призначає відповідне лікування, використовуючи консервативну терапію або хірургічне втручання.