Лікування

Традиційне лікування алергічної реакції за типом кропив’янки передбачає в першу чергу усунення тригерів і причин, які призвели до появи цього патологічного стану. Слід відмовитися від лікарських препаратів, які могли спровокувати появу висипань, уникати впливу фізичних провокуючих факторів. Важливо при цьому дотримуватися гіпоалергенну дієту, що може посприяти зменшенню частоти рецидивів цього захворювання. Однак без медикаментозної терапії все це буде мати мінімальні ефекти.

Санація вогнищ хронічної інфекції стає важливим завданням при визначенні вірного напряму терапії. Іноді її буває достатньо для проведення ефективної профілактики рецидивів.

В основному при даному захворюванні застосовують блокатори гістамінових рецепторів. Слідуючи рекомендаціям Всесвітньої алергологічної організації, починати лікування слід з антигістамінних препаратів другого покоління.

У тому випадку, якщо симптоми зберігаються протягом двох тижнів, рекомендується підвищити дозу, продовжуючи приймати ліки протягом ще 10-14 днів. У деяких випадках на ніч призначають седативний блокатор. Якщо це не принесло ніякого ефекту, рекомендується зміна препарату. При загостреннях лікарі призначають короткий курс системних глюкокортикостероїдів тривалістю не більше одного тижня.

Якщо все це не допомагає усунути симптоми кропивниці, слід переходити до лікарських засобів другої лінії. Це імунодепресанти, глюкокортикостероїди, препарати моноклональних антитіл. У терапії пігментного кропив’янки, яка викликана різноманітними фізичними факторами, застосовується стабілізатор мембран тучних клітин під назвою кетотифен.

Ангиоотеки лікуються за цими ж принципами. Єдине виключення складають прояви спадкових форм, які пов’язані з системою кінінів або дефектами систем комплементу. Якщо стан пацієнта стає загрозливим для життя, слід проводити обов’язкову терапію з введенням адреналіну, що може обернутися потребою в трахеостомії або екстреної інтубації.

Останнім часом з’являється все більше принципово нових методів лікування даного патологічного стану. Зокрема, досліджується ефективність застосування проти кропив’янки альтернативних груп препаратів. Наприклад, андрогенів, антидепресантів, блокаторів повільних кальцієвих каналів, а також метотрексату, сульфасалазину, колхіцину.

В даний момент в медичному співтоваристві активно обговорюється використання фототерапії та плазмаферезу у пацієнтів з сонячної кропив’янкою. Окремо варто розглянути застосування біологічних агентів. Для дослідників завжди була привабливою ідея зв’язати молекули-учасники імунних реакцій, щоб знайти ефективні ліки від цього захворювання. Зараз на практиці з’явилися моноклональні антитіла, які дозволяють вирішувати цю задачу з великим ступенем винахідливості і високою специфічністю. Це призвело до появи цілого ряду біомедичних досліджень, в рамках яких вивчаються можливості лікування иммуноопосредованных захворювань, в тому числі і алергічного напрямку.

На території Російської Федерації зареєстровано медичний препарат “Омализумаб”, який запобігає взаємодія рецепторів на тучних клітинах, зменшуючи їх загальна кількість на поверхні базофілів. Цікаво, що спочатку його використовували виключно при лікуванні важкої атопічної астми, але пізніше ліки продемонструвало свою ефективність і в боротьбі з хронічною кропив’янкою.