Електронна історія хвороби: поняття, переваги та недоліки, особливості

Електронні історії хворих в поліклініках

На сьогоднішній день відомо про декілька моделях електронних медкарт і ряд програм, які використовуються в медичних установах, в тому числі і бюджетних лікарнях. Поліклініка – це основне місце, де формуються записи про пацієнтів. У деяких установах застосовується модель електронного документообігу з використанням особистих електронних цифрових підписів пацієнтів, зашитих, як правило, у носії (USB-ключ, соціальна картка та ін). В ньому можуть зберігатися дані про медичне страхування.

Другий примірник електронного підпису зберігається в електронному вигляді. Ключі відправляють в зашифроване сховищі установи. Всі фахівці і сестринський персонал мають свій особистий ключ на матеріальному носії, які забезпечує їм доступ до електронної картотеці-сховища. Кожен вхід у базу даних фіксується, автоматично генерується запис про всіх епізодах доступу. Після кожного візиту хворого створюється новий XML-файл, який підписується ключем доктора і шифрується цифровим підписом пацієнта. Дані дії підтверджують особистість фахівця і пацієнта, в кінці зазначається дата запису.

Дивіться також:  Яке буває УЗД: види, особливості проведення діагностики, переваги та недоліки

Щоб отримати віддалений доступ або створити резервну копію електронної історії хвороби, потрібна синхронізація бази лікувального закладу з центральним сервером, завдяки якій забезпечується захист від фальсифікації і підробки інформації задніми числами. При цьому на самому федеральному сервері неможливо прочитати записи, оскільки для цього необхідні персональні ключі лікарів і пацієнтів.

Якщо пацієнт захоче звернутися до іншого лікувального закладу або потрібна госпіталізація, йому необхідно взяти свій ключ і передати його на тимчасове зберігання співробітникам цієї лікарні. Це дозволить отримати віддалений доступ до основної картки та нових записів. Для цього необхідно запросити інформацію спочатку у місцевого сервера. Якщо він недоступний, то відсилається запит до федеральним баз. Якщо при госпіталізації у пацієнта відсутній чинний ключ, йому генерують тимчасовий, який буде використовуватися для ведення медкарти. При цьому щодоби повинна відбуватися синхронізація даних з федеральної інформаційною базою.