Ступеня тяжкості запалення
В залежності від вираженості клініки гострого панкреатиту, розрізняють легке і важке запалення підшлункової. У першому випадку спостерігається так званий інтерстиціальний набряк, при якому відбувається слабке ураження залози. Панкреатит легкого ступеня швидше піддається лікуванню, оскільки захворювання, як правило, не супроводжується ускладненнями. У переважній більшості випадків пацієнтам дають сприятливий прогноз.
Клініка гострого панкреатиту при тяжкому ступені захворювання обумовлена масштабним ураженням тканин органу, що служить фоном для розвитку місцевих ускладнень. Крім некротичних вогнищ, підшлункової можуть з’являтися абсцеси з гнійним вмістом, кісти, можливо приєднання бактеріальної інфекції.
Що може викликати захворювання
Причиною розвитку гострого панкреатиту є фактори, які провокують надмірне продукування травних ферментів та їх передчасну активізацію. Ризик підвищення секреції амілази і ліпази зростає у людей, які:
- погано харчуються і зловживають шкідливими продуктами (смаженими, жирними стравами, солодощами, спеціями і приправами);
- не дотримуються графік прийому їжі, часто їдять в сухом’ятку і на бігу;
- систематично зловживають спиртним;
- мають в анамнезі хвороби жовчовивідних шляхів, пошкодження органу;
- заражені важкими бактеріальними та вірусними інфекціями — мікоплазмозом, вірусним гепатитом, свинкою.
Призвести до панкреатиту здатна дисфункція залози, вознікнувшей внаслідок хірургічного втручання. Також захворювання може виникнути на тлі тривалого прийому сильнодіючих лікарських препаратів. До несприятливих наслідків можуть призвести антибіотики, гормони, імуносупресори. Такий панкреатит називають медикаментозним.
У дітей запалення підшлункової залози зустрічається рідко. Панкреатит у новонароджених – це, як правило, аномалія вродженого характеру. Також спровокувати запалення можуть генетичні хвороби, ендокринні захворювання, у тому числі цукровий діабет. Деякі фахівці вважають, що імовірність виникнення панкреатиту вище при обтяженої спадковості і супутніх захворюваннях шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчного міхура.
