Про терапії

Неможливо перерахувати всі статті в газетах і журналах, матеріали науково-публіцистичної літератури, присвячені хвороби Альцгеймера, приводить в старості до втрати пам’яті. Як називається хвороба знає, напевно, більшість наших співвітчизників, і багатьом це відомо, тому що патологія виявлялася у родичів, знайомих. Проблематика лікування полягає у відсутності коштів, які б дозволяли повністю усунути патологію. Сучасні методики спрямовані на полегшення симптоматики. Поки що не існує ліків, які б допомагали виключити прогрес хвороби. Навіть сповільнити її не представляється можливим.

Регулярно з’являються відомості про нові перспективні препарати, але на етапі клінічної перевірки більшість з них виявляється неефективним. Вже не раз ЗМІ повідомляли про припинення роботи над засобами, які здавалися громадськості особливо перспективними. Переважно доводить неефективність етап порівняння з групою плацебо, доводить, що кожна нова розробка нічого не дає. Це обумовлено проблемою нерозуміння патологічних процесів, які призводять до недуги.

Що робити?

При хворобі Альцгеймера основне завдання – послабити симптоматику. Комбінують препарати мемантина і холінестерази пригнічують речовини, що відрізняються центральним ефектом (зараз є три таких з’єднання). Першим офіційно схваленим препаратом став «Такрин». Сьогодні при важкої деменції використовують «Донепезил». Це єдиний засіб, дозволений при такому патологічному стані. Якщо захворювання супроводжується важкими поведінковими розладами, додатково призначають антипсихотики. Вони помірно послаблюють агресивні пориви, усувають психоз. Враховуючи велику кількість побічних ефектів, ліки цієї групи призначають як можна рідше. Як би те ні було, учені поки не знайшли шляхи вирішення цієї проблеми, але активно проводять дослідження, які повинні змінити наявний стан речей.