Лляне масло: хімічний склад, перелік вітамінів, застосування

Хімічний склад лляної олії холодного віджиму

Терапевтичні властивості продукту є результатом містяться в ньому біоактивних сполук таких, як лігнани і незамінні жирні кислоти. Лігнани є одним з видів фітоестрогенів – природні сполуки рослин подібні за хімічною будовою і дією з естрогенами (жіночими гормонами). Вони можуть ефективно імітувати і заміняти людські гормони, інгібувати їх надмірну активність в організмі, також є потужними антиоксидантами. Незамінні жирні кислоти, які також називають вітаміном F, не синтезуються в людському організмі, а поступають в нього з їжею. Існують дві основні ненасичені жирні кислоти. Перша, а також найбільш поживна – альфа-ліноленова кислота (ALA). Вона належить до сімейства омега-3. Друга основна ненасыщенная кислота – лінолева кислота (LA). Вона відноситься до сімейства омега-6. Омега-3 жирні кислоти включають: докозагексаеновую кислоту (DHA) і ейкозапентаєнову кислоту (EPA), яку організм може виробляти з ліноленової кислоти. Для немовлят і дітей, докозагексаєнова кислота – основна жирна кислота (вона входить до складу материнського молока). Сімейство омега-6-кислот включає гамма-ліноленову кислоту (GLA) і арахідонову кислоту (АА), які організм може виробляти з лінолевої кислоти. Найбільшою біологічною активністю представляють мають омега-3. Співвідношення жирних кислот сімейства омега-6 і сімейства омега-3 є правильним при їх пропорції (<5: 1). І тут можна прийти до тривожного висновку. Сучасна дієта не здатна надати організму омега-3 жирні кислоти в потрібній кількості. Добова потреба людини в них становить 2 грами. Омега-6 кислоти в раціоні присутні в надлишку. Це призводить до порушення імунних механізмів і надмірної тенденції до запальних процесів, отже, до багатьох недуг.

Джерелом омега-3 є: насіння льону та ріпаку, лляне масло, волоські горіхи, зародки пшениці. Джерела DHA і EPA – це морські продукти (морська риба, наприклад, макрель, лосось, палтус, тріска, оселедець, сардина, морепродукти і риб’ячий жир). Тому джерел омега-3 не так багато.

Дивіться також:  Цукор та глюкоза - в чому різниця, чим вони відрізняються

Піонером досліджень омега-3-кислот був доктор Йоханна Буддвиг, німецький біохімік, номінований на Нобелівську премію сім разів. Вона керувала власною клінікою, в якій проводила дослідження. В одному з проведених нею експерименті у всіх пацієнтів спостерігалося відсутність фосфатидів і ліпопротеїнів у крові, в тому числі, відсутність омега-3. У такій ситуації злоякісні клітини розвиваються дуже легко. Пацієнти пройшли тримісячну терапію з включенням в раціон харчування необхідних поживних речовин. Після цього періоду спостерігалося, що ріст злоякісних клітин почав регресувати, і гемоглобін відновив правильні значення. Доктор Буддвиг почала шукати натуральний спосіб доповнення раціону харчування необхідними фосфатидами і ліпопротеїнами. Результатом цього пошуку є паста, відома у всьому світі, тобто суміш з двох натуральних інгредієнтів: лляної олії і нежирного сиру. Доктор Буддвиг протягом 10 років спостерігала за впливом на здоров’я спеціальної дієти, яку вона розробила сама, використовуючи її в стаціонарному лікуванні пацієнтів з хронічними захворюваннями. Виявилося, що вона дає бажаний ефект навіть у випадках, визнаних академічною медициною невиліковними.

Склад жирних кислот в лляній олії:

  • альфа-ліноленова кислота (омега-3) – приблизно 50%;
  • лінолева кислота (омега-6) – приблизно 15%;
  • олеїнова кислота (омега-9) – приблизно 17%;
  • насичена жирні кислоти – близько 10%.

Це співвідношення кислот є правильним для підтримки здоров’я організму. З цієї причини варто вживати невелику кількість даного продукту кожен день.