Чи є щось ще?

В останньому десятиріччі минулого століття вчені активно займалися питаннями порушення прихильності у дорослих і дітей. І це дало свої плоди. У роботах Соломона і Мейн можна знайти визначення ще однієї форми негативної прихильності, властивої молодшому поколінню по відношенню до виробила його на світло жінці. Його назвали дезорганизовано-дезорієнтованим. Неповнолітній, якому притаманна така форма, властиві непередбачуваність поведінки, непослідовність реакцій. Якщо такого відлучити дитину від матері, на обличчі можна бачити здивоване вираження. Деякі без мети колами ходять по приміщенню. А ось будучи поруч з жінкою, чадо показує боязливість, може вести себе амбівалентно. Як вважають психологи, в такому випадку дитина не знає, чи варто і чи можна попросити у жінки допомоги, потрібно уникати її, щоб бути в безпеці. Більшою мірою таке властиво випадків, коли мати неадекватно реагує на те, що відбувається, коли подаються нею через поведінку сигнали збивають малолітнього з пантелику. Вважається, що материнське поведінка – основна причина формування дезорганизовано-дезорієнтованого відхилення.

Деструктивний афект

Серед типів порушення прихильності виділяють формується на тлі розлуки. Вперше термін запропонований Ільїної. Її завданням було якісно оформити словами стан людини, який змушений адаптуватися до соціуму в молодшому (дошкільному) віці, при цьому процес протікає вкрай важко. Деструктивним афектом назвали стійку і сильну негативну реакцію неповнолітнього, що з’являється, коли він відчуває себе в небезпечній ситуації. Такий дитина усвідомлює, що неможливо дотримуватися колишнього рівня взаємодії з матір’ю. Як наслідок, негативні емоції беруть гору. З-за цього порушується здатність адаптуватися до оновленої середовищі.