Патогенез
Для розвитку захворювання досить потрапляння в організм 100 мікробних тел. Бактерії виділяють наступні види отруйних речовин:
Ендотоксини. Виділяються тільки при руйнуванні шигел. Викликають загальну інтоксикацію організму.
Ентеротоксини. Дратують стінки кишечника і стимулюють утворення рідини і солей.
Цитотоксины. Руйнують клітини епітелію кишечника.
Нейротоксини. Цей вид отрут продукують тільки бактерії Григор’єва-Шига. Токсини вражають центральну нервову систему.
Патологія розвивається в кілька етапів:
Бактерії проникають всередину організму через рот. Потім вони надходять у шлунок, де під впливом соляної кислоти гине частина шигел. Руйнування бактерій супроводжується активним виділенням ендотоксинів.
Вижили дизентерійні палички надходять у кишечник і виділяють ентеротоксини. Отрути, що впливають на стінки органу і посилюють секрецію рідини та електролітів.
Бактерії продукують цитотоксины і проникають в епітеліальні клітини. Цей процес супроводжується боротьбою імунних клітин проти інфекційного агента. При цьому частина шигел гине і виділяє ендотоксини.
Починається запальний процес в стінках кишечника.
Шигели вражають переважно область сигмовидної і прямої кишки. Токсини бактерій впливають не тільки на нижні відділи органів ШКТ, але також на серце, судини і наднирники. Якщо відбулося інфікування бактеріями Григор’єва-Шига, то відзначається ураження ЦНС нейротоксинами.
Якщо лікування було проведено своєчасно, то хвороба закінчується одужанням. Як вже згадувалося, навіть після зникнення симптоматики патології пацієнт деякий час продовжує виділяти бактерії. У деяких випадках дизентерія набуває хронічного перебігу.
В даний час, завдяки використанню сучасних антибіотиків, смертність при шигеллезе знизилась до 5-7 %. Після перенесеного захворювання в людини не формується стійкого імунітету, тому можливо повторне інфікування.
Сторінка:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
