Методи діагностики

Не так вже й часто фахівцем ставиться діагноз закритокутова глаукома. “Що це таке проблема?” – запитують ті, для кого підвищений внутрішньоочний тиск стає частиною життя. Порушення функціоналу зорової системи із-за проблем відтоку внутрішньоочної рідини небезпечно раптової повною втратою зору. Щоб попередити важкі наслідки закритокутової глаукоми, необхідно пройти первинної обстеження у лікаря-офтальмолога, при якому буде визначено внутрішньоочний тиск за допомогою спеціальних процедур. Якщо результати будуть незадовільними, то наступним етапом буде огляд очного дна.

Виміряти внутрішньоочний тиск фахівець може декількома способами. Наприклад, метод Маклакова передбачає прикладання до рогівці спеціальних попередньо пофарбованих тягарців масою по 10 гр. Після того як важки зняті з ока пацієнта, вони додаються до аркуша паперу і залишеного сліду, виміряній спеціальною лінійкою, визначається внутрішньоочний тиск. Цей метод передбачає норму внутрішньоочного тиску до 24 мм. рт. ст. Такий спосіб широко поширений, має високу точність. Саме він прийнятий за стандарт для спостереження динаміки розвитку глаукоми у хворого.

Застосування пневмотонометра – це основа другого методу вимірювання внутрішньоочного тиску. Тут використовується пневматична тиск – струменем повітря “вистрілюється” в око, а реєструється спеціальним обладнанням прогин рогівки у відповідь на тиск фіксується і оцінюється фахівцем – чим прогин більше, тим внутрішньоочний тиск вище. Результати такого вимірювання не дуже точні і зазвичай занижені в середньому на 2 мм. рт. ст.

Ця методика не застосовується у динамічному дослідженні перебігу захворювання за встановленою глаукомі. Спеціальне обладнання застосовується при транспальпебральной тонометрії, коли тиск вимірюється через повіку.

Методика вимірювання внутрішньоочного тиску вибирається фахівцем з урахуванням можливостей медичного закладу. Якщо підвищення внутрішньоочного тиску виявлено при первинному огляді, то пацієнтові пропонується пройти подальше обстеження – огляд очного дна, при якому лікар виявить стан диска зорового нерва, крововиливи або набряклі осередки по краю диска зорового нерва, товщину нейронального обідка, наявність глаукомной екскавації. Потім проводиться гоніоскопію – вимірювання кута передньої камери за допомогою мікроскопа зі щілинним екраном і трехзеркальной лінзою Гольдмана. Також пацієнту вимірюються поля зору за допомогою комп’ютерної полиметрии.