Ускладнення
Запущений інфаркт селезінки небезпечний своїми ускладненнями. Без лікування це захворювання може призвести до наступних наслідків:
Абсцесу селезінки. Омертвілі тканини дуже схильні до інфікування. Якщо в них проникають бактерії, то в органі утворюється гнійник. Якщо абсцес проривається в черевну порожнину, то це може призвести до зараження крові і перитоніту. Ці стани загрожують життю пацієнта.
Кровотечі з органу. Таке ускладнення можливе при геморагічній формі інфаркту. Переповнені судини лопаються, і кров виливається в черевну порожнину.
Кісти селезінки. На некротизованих ділянках можуть утворюватися доброякісні пухлини, заповнені рідиною.
Крім цього, уражені ділянки стають дуже вразливими до всіх несприятливих впливів. При ішемії органу навіть невелике фізичне навантаження або забій можуть стати причиною розриву тканин.
Діагностика
Діагностувати це захворювання іноді буває досить складно. Адже на початковій стадії виражена симптоматика може бути відсутнім. Лікар-хірург починає обстеження з зовнішнього огляду пацієнта і зондування правого підребер’я. При пальпації визначається збільшення органу, на пізніх стадіях відзначається болючість при натисканні.
З метою визначення характеру патології призначають такі діагностичні процедури:
УЗД. Інфаркт селезінки можна легко виявити за допомогою ультразвукової діагностики. Обстеження показує збільшення органу та зміни структури тканин у ділянках ішемії.
МРТ. Це найбільш точний метод діагностики. За допомогою томографії можна визначити локалізацію і розмір ділянок некрозу.
Дуплексне сканування. Це дослідження показує зміни в селезінкової артерії та її гілок.
Біопсію селезінки. Цю діагностичну процедуру призначають рідко, так як вона досить травматична. Однак необхідна пункція при підозрі на наявність ускладнень. Під місцевим знеболенням лікар робить прокол в області селезінки і забирає шматочок тканини на мікроскопію.
У деяких випадках призначають клінічне дослідження крові. Але початкових стадіях цей тест є малоінформативним. Кров’яні показники можуть залишатися в межах норми. Лише на пізніх стадіях відзначаються ознаки анемії, а також підвищення лейкоцитів і ШОЕ.
