Назва “Преднізолону” латинською мовою в рецепті, показання, інструкція по застосуванню препарату

Які ще небажані реакції провокує препарат?

“Преднізолон” викликає:

  • Витончення шкіри.
  • Еритеми.
  • Синдром псевдопухлили (клінічний синдром: підвищення внутрішньочерепного тиску, що виникає в відсутність об’ємного внутрішньочерепного освіти або гідроцефалії).
  • Депресії.
  • Галюцинації.
  • Петехії (крапкові висипання на шкірних покривах, які не більше трьох міліметрів, геморагічного характеру, що мають форму кола).
  • Диплопії (офтальмологічна патологія, пов’язана з двоїнням зору).
  • Вертиго (симптом, відомий як запаморочення, він характерний для вушної патології або, рідше, ураження головного мозку).
  • Втрати сну.
  • Головні болі.
  • Глаукоми.
  • Загальної слабкості.
  • Непритомності.
  • Телеангіектазії (хронічне збільшення в діаметрі дрібних капілярів на поверхні шкіри, що проявляється у вигляді судинної сіточки або зірочок).
  • Пурпури.
  • Стероїдних вугрів.
  • Печіння.
  • Сухості.
  • Гіпертрихозу (захворювання, що виявляється в надмірному рості волосся, не властивому даній ділянці шкіри, не відповідному підлозі і/або віком).
  • Інструкція по застосуванню

    Розчин “Преднізолон” вводять внутрішньовенно, а також внутрішньом’язово і внутрішньосуглобово.

    Спосіб введення та дозування препарату підбираються в індивідуальному порядку з урахуванням виду патологічного процесу, тяжкості стану хворого, розташування ураженого органу.

    При важких станах пацієнту призначають пульс-терапію з використанням протягом короткого часу підвищених концентрацій препарату. Протягом 3-5 діб йому методом внутрішньовенної крапельної інфузії щодня вводять 1-2 грама ліки. Тривалість процедури — від півгодини до 1 години.

    Дивіться також:  Гидрокортизоновая мазь 1-відсоткова: інструкція із застосування, відгуки

    У ході терапії дозування коригують залежно від стану пацієнта. Оптимальним вважається вводити розчин внутрішньовенно. Для внутрішньосуглобового введення “Преднізолон” використовують тільки в тих ситуаціях, коли патологічним процесом уражені тканини всередині суглоба.

    Позитивна динаміка вважається підставою для переведення пацієнта на таблетовану форму. Терапію таблетками продовжують до появи стійкої ремісії.

    При неможливості введення Преднізолону” внутрішньовенно, лікарський засіб необхідно вводити глибоко у м’яз. Але потрібно враховувати, що при такому способі воно абсорбується повільніше.

    Залежно від патологічного процесу дозування “Преднізолону” може варіюватися від 30 до 1200 міліграм в день.

    Дітям від двох місяців до одного року вводять від 2 до 3 мг на кілограм ваги. Доза “Преднізолону” дітям від року до 14 років — 1-2 мг на кілограм маси тіла (у вигляді повільної внутрішньом’язової ін’єкції). При необхідності через півгодини препарат вводять повторно у тій же концентрації.

    При пошкодженні великого суглоба у нього вводять від 25 до 50 міліграм ліки. В середні за величиною суглоби вводять від 10 до 25 мг, у дрібні — від 5 до 10 міліграм.