Продовжуємо розглядати перший принцип

І зараз перейдемо до наступного пункту, поговоривши про шкоду, завдану через несумлінність. Це також більше цікавить з адміністративно-юридичної точки зору, ніж з етичної сторони. Хоча морального осуду такий підхід, безумовно, заслуговує. В якості прикладу можна навести ситуацію, коли лікар просто лінується виконувати необхідну процедуру. Або ж якщо і зайнятий нею, то робить недостатньо добре.

Наступна форма шкоди – цей той, що наноситься з-за недостатньої кваліфікації. До речі, такі слова будуть корисні всім, хто, можливо, колись буде допомагати іншим людям. Пам’ятайте про правило «не нашкодь»! Якщо поруч є потерпілий осіб, необхідно надати йому допомогу в рамках, щодо яких є впевненість, що стане краще. Робити що-то, маючи лише загальне уявлення, та й ще не володіючи достатньою кваліфікацією, – це означає ускладнити ситуацію. Краще передати людини в руки фахівців. Направити більш кваліфікованим співробітникам для огляду. Це дуже важливий момент, який включає в себе принцип «не нашкодь». Біоетика також розглядає, що чоловік, який отримав кваліфікацію лікаря, але при цьому не вміє робити потрібних речей, заслуговує морального осуду.

І четверта форма – це об’єктивно необхідний шкоди. Наприклад, при госпіталізації це обмеження можливостей. Прописані процедури можуть бути болючі, наприклад, якщо потрібно заново зламати кістку, бо минулого разу вона зрослася незадовільно. Все це робиться на благо. В такому випадку принцип «не зашкодь» повинен сприйматися як заклик до мінімізації шкоди. Припустимо тільки те, що необхідно.