Третій принцип поваги автономії пацієнта

У біомедичної етики в даний час він один з основоположних. Даний принцип ставить під сумнів виключну та безумовну компетентність лікаря при визначенні блага для пацієнта. Передбачається, що тільки автономна особистість повинна робити вибір. Але тільки там, де він є. В такому випадку необхідно ще пам’ятати про відповідальність. Але при цьому незайвим буде знати, яке ж дію можна вважати автономним. Той, хто його здійснює, повинен діяти умисно. Іншими словами, у нього повинен бути певний задум, розуміння того, що він здійснює, відсутність зовнішніх впливів, які можуть вплинути на кінцевий результат. Наприклад, коли лікар пропонує своєму пацієнтові проведення певної хірургічної операції, то другий зовсім не обов’язково мати всі необхідні для неї знання, щоб зробити автономний вибір. Досить просто розбиратися в суті справи. У кінцевому рахунку пацієнт може погодитися або ні на отриману пропозицію. У першому випадку він приймає наміри доктора, роблячи їх власним рішенням. Даний принцип кодексу медичної етики спирається на уявлення, згідно з яким людська особистість є самоцінною незалежно від обставин. Необхідно відзначити, що про поваги автономії пацієнта говорити не доводиться, коли мова заходить про особливих категоріях. Це діти, пацієнти з психічними захворюваннями, особи у стані наркотичного або алкогольного сп’яніння і тому подібні.