Перший принцип: не нашкодь

Це найважливіший момент у діяльності лікаря. Як вже раніше розглядалася у повній версії вислову – «насамперед не зашкодь». Тобто це найголовніше. Але в такому разі на перший план виходить наступне питання: а що розуміється під шкодою? У випадку з биомедициной це стосовно до діяльності лікаря і побудові його взаємовідносин з пацієнтами. Тоді можна виділити наступні форми шкоди:

У першій ситуації проблема пов’язана не тільки з моральної, але і юридичної/адміністративної стороною. Адже ненадання допомоги пов’язано з невиконанням зобов’язань, які передбачені законодавством або нормативною документацією. Припустимо, що лікар, який знаходиться на чергуванні, не виконує певні дії, в яких є потреба у конкретного пацієнта. В такому випадку він відповідальний спочатку за невиконання обов’язків, а потім і за наслідки, які виникли із-за бездіяльності. Частково виручає цю ситуацію той факт, що в потрібний час лікар просто допомагав, витрачаючи свої сили і час, іншій людині. Також зовсім інша справа, якщо лікар не перебуває при виконанні службових обов’язків. В такому випадку він спокійно може самоусунутися. Але з моральної точки зору подібне бездіяльність є поганим. Наприклад, у США професійна асоціація за такі вчинки іноді позбавляє ліцензії, яка надає право на заняття медичною практикою.