Правило правдивості

Професійні лікарі свою діяльність будують не тільки на основоположних етичних принципах. Вони доповнюють їх іншими нормами. Серед них особливу роль грають так звані правила. Навчання лікарів включає їх нарівні з принципами. І першим серед них йде правило правдивості. Воно стверджує, що співрозмовника необхідно повідомляти інформацію, яка з погляду мовця, є істинною. Іноді воно трактується у формі заборони на повідомлення брехні. Правдивість – це необхідна умова для нормального спілкування і соціальної взаємодії. Філософ Кант писав, що вона є обов’язком людини перед ним як моральним істотою. І брехня собі дорівнює знищенню. Бути у всіх ситуаціях чесним (правдивим) – це представляти священну, безумовно повелевающую і не обмежену ніякими зовнішніми вимогами заповідь розуму.

Слід зазначити, що баланс цінностей не можна передбачити апріорно, створивши якесь правило. Але завжди необхідно пам’ятати, що право говорити правду не є безумовним. Недоторканність приватного життя інших людей – це найважливіша норма і моральна цінність сучасних цивілізованих спільнот. Кращим вважається позиція, що пропонує нехай і важкий, але правдиве спілкування з людьми, стан яких можна охарактеризувати як критичний. Не обійшлося тут і без дилеми. Наприклад, чи потрібно заради чистоти моральних принципів і правил лікування відмовлятися від терапевтично ефективного обману забороняти використання плацебо.