Симптоми ревматизму

Клінічна картина залежить від ступеня активності і гостроти процесу, залучення різних систем і органів. Типова симптоматика безпосередньо пов’язана з перенесеною стрептококовою інфекцією (фарингіт, скарлатину, тонзиліт), і розвивається через одну-два тижні після хвороби. Процес починається з незначного або сильного підвищення температури тіла, головного болю, пітливості, слабкості і стомлюваності. Ранніми ознаками служать болі в суглобах. Відзначається припухлість і обмеженість руху уражених суглобів. У класифікації ревматизму першої встановлюється саме клінічна картина.

Через одну – три тижні після первинних проявів розвивається ревматичний кардит. Цей стан супроводжується болями в серці, прискореним ритмом серця, задишки у стані спокою, нездужанням, стомлюваністю і млявістю. Відбувається ураження ендокарда і міокарда, іноді в запальний процес втягується перикарда, можливий розвиток міокардиту ізольовано. Міокард втягується в патологічний процес при ревматизмі у всіх випадках. У важких випадках можливі астма чи набряк легень, недостатність кровообігу.

Може уражатися ЦНС, ознакою чого служить хорея — мимовільні посмикування м’язів, м’язова слабкість, емоційна нестабільність. Відносно рідко зустрічаються дерматологічні прояви і ревматичні вузлики (у 7-10 % пацієнтів). При тяжкому перебігу хвороби відзначається ураження черевної порожнини, нирок, легень та інших органів. Ревматичне ураження легенів протікає у формі плевриту або пневмонії, при ураженні нирок виникає клінічна картина нефриту, при ураженні черевної порожнини можуть відмічатися біль у животі, блювота, розлади травлення. Такі стани в даний час діагностуються вкрай рідко.